Людина, що знайшла своє обличчя

Але це мине. Усе влаштується. І вона буде щаслива з Тоніо. У них будуть діти. Без дітей життя не повне. Якщо народиться хлопчик, вона назве його Тоніо. Якщо дівчинка…

Еллен повертає голову, немовби шукаючи відповіді, бачить біля крісла столик і на ньому кілька листів.

Це здивувало її. Досі вона ні від кого не одержувала листів, а тут одразу декілька. Поздоровні? Але ж це не могло бути так швидко…

Еллен розірвала перший конверт. Там лежала складена в кілька разів газетна вирізка. Еллен почала читати і раптом відчула, що їй невистачає повітря.

Це була стаття про Престо і про неї.

«Всесвітньовідомий колись кіноартист, — говорилось у статті, — який зробив кар’єру не стільки сумнівним талантом, скільки своєю виключною потворністю, ніколи не відзначався моральністю. Газета має цілком певні відомості про брудні оргії, які влаштовував цей огидний карлик-потвора у своїй віллі, його моральна потворність уже тоді перевершувала безмірну фізичну потворність…»

Далі згадувалась темна історія з міс Люкс, до мільйонів якої добирався спритний пройдисвіт без честі і совісті.

«Тільки виключна добрість міс Люкс врятувала його від довічного тюремного ув’язнення, — було сказано в статті, — а може, й від електричного крісла, давно вже цілком заслуженого цією аморальною особою, цим чудовиськом розпусти…

Його злочини вже не вміщалися в карликовому, потворному тілі. Підозрілі «вчені», які застосовують недозволені законом методи лікування, перетворили маленького карлика-потвору на великого негідника. Пропорційно зросли і його злочинні витівки. «Новий Престо» вже не задовольняється таємними злочинами. Розпутний до самих кісток, він кидає відкритий виклик моралі, громадській думці, знущаючись над нашими добрими американськими звичаями. Він топче їх ногами, зневажає найсвятіші почуття, ганьбить нашу країну.

Він знайшов десь дівчину, — хай усі знають її ім’я: якусь Еллен Кей, — мабуть, таку ж розпутну, як і він сам, або ж дурку, яка в галузі моралі не вміє відрізнити праву руку од лівої. Незаконна дочка сторожа Ієллоустонського парку, мабуть, поласилася на міфічні мільйони Антоніо Престо. Надруковані фотографії — Еллен Кей біля відчиненого вікна, із шваброю в руці, і Престо біля того самого будинку — не залишають сумніву в правдоподібності всієї цієї історії. І ось Престо відкрито поселяє її в своєму будинку. Він…»

Але далі Еллен не могла читати. її реакція була більш бурхлива і гостра, ніж у Тоніо. Еллен схопилася з крісла і, немов перенесена вихром, уже стояла перед Престо, влетівши в його кабінет без попередження.