Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити

ри місяці тому у мене були такі неприємності, що я не спала чотири дні і ночі, й упродовж вісімнадцяти днів не мала й ріски в роті. Мене нудило навіть від запаху їжі. Не можу знайти слів, щоб описати відчай, у якому я перебувала. Я думала, чи можуть пекельні муки перевершити те, через що я проходила. Мені здавалось, що я збожеволію або помру. Я розуміла, що далі так тривати не може.

Поворотною точкою у моєму житті став день, коли мені дали цю книгу. Останні три місяці я практично жила з цією книгою, вивчаючи кожну сторінку, намагаючись переосмислити своє життя. У моєму психічному стані та емоційній стабільності відбулися неймовірні зміни. Зараз я можу витримувати тривоги кожного наступного дня. Тепер я розумію, що мало не збожеволіла не від поточних проблем, а від горя і минулих тривог і того, що могло статися у майбутньому.

Але зараз, коли я починаю тривожитися з будь-якого приводу, я одразу ж зупиняюся і застосовую принципи, про які я дізналася з цієї книги. Якщо я помічаю, що напружуюсь, я негайно знаходжу роботу, яка витісняє ці клопоти з моєї голови.

Коли я зустрічаюся з проблемами, які раніше мало не звели мене з розуму, зараз я спокійно застосовую три кроки, описані у розділі 2. По-перше, я запитую себе, що найгірше може трапитися. По-друге, я намагаюся прийняти це розумом. По-третє, я концентруюсь на проблемі та на тому, як уникнути найгіршого, яке, проте у разі потреби я готова прийняти.

Якщо я починаю хвилюватися за те, що не можу змінити — і не бажаю прийняти, — я зупиняюся і повторюю цю коротку молитву:

Господи, дай мені спокій, щоб прийняти речі, які я не можу змінити, мужність змінити речі, які я можу змінити, та мудрість, щоб відрізнити одні від інших.