Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
7 квітня ми відзначаємо Благовіщення – одне з найбільших весняних християнських свят. Слово «благовіщення» означає добру, радісну звістку про те, що почалося звільнення роду людського від гріха й вічної смерті. Саме цього дня Архангел Гавриїл був посланий Богом до міста Назарет до Пресвятої Діви Марії, де повідомив, що Господь обрав її бути Матір’ю Божою. У церкві цього дня святять проскури, а господарі випускають із хлівів тварин, щоб ті відчули весну.
Здавна на Благовіщення дівчата біля церкви водили перший весняний хоровод – «кривий танець». Якщо на Благовіщення дівчина, ідучи по воду, знаходила квітучий первоцвіт (пролісок) – це означало, що цього року вона візьме шлюб. А яка хотіла стати гарнішою, мала налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт і вмитися цією водою.
Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. У це свято особливо грішно працювати на землі.
Великдень – свято, багате на різноманітні народні звичаї. На великодні свята, як і на різдвяні, має зібратися вся родина, адже це «великий день». До свята готуються заздалегідь: печуть паски, розписують крашанки й писанки.
…великодній звичай розпочинати святкову трапезу яйцем побутує в Україні з давніх-давен? Яйце символізує зародження нового життя, Христове воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до нового життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.
За традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи: «Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий!» Ці окрайці тримали до завершення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці й отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися.
Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці – це символічні зображення Сонця. Хвилі означають воду. Також на писанках зазвичай зображують дубове або вишневе листя, малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.
На Великдень усі мають веселитися, оскільки той, хто сумуватиме в цей день, сумуватиме і протягом усього року. Якщо хтось помирає на Великдень, вважають, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворено».
Понеділок після Великодня в народі зветься Обливаним. За традицією, цього дня хлопці обливають дівчат водою, а ті можуть віддячити їм тим самим у вівторок.
Другий після Великодня тиждень в українській традиції є поминальним – це Проводи. Інша назва цього тижня – Радовниця. Ще за тиждень перед Проводами відвідують кладовище, щоб прибрати могили, насіяти квіти, посадити дерева.
…подібні до українських Проводів свята є також в інших народів? Наприклад, у білорусів поминальні дні називаються Дзяди й припадають на жовтень, у болгар та сербів це Задушниці, які відбуваються до трьох разів на рік. А от мексиканці поминають своїх померлих на початку листопада, приносячи їм на могили квіти і свічки. Всюди можна побачити розставлені та розвішані ляльки-скелети, яскраво-жовті чорнобривці – квіти мертвих, а також купити солодощі у вигляді черепів. При цьому настрій у людей святковий завдяки вірі в можливу зустріч із померлими рідними.
1 й 2 травня в Україні – вихідні на честь Дня міжнародної солідарності трудящих. Відзначають його з 1886 р., на сьогодні в 142 країнах світу під різними назвами – Першотравень, День праці, День весни, Свято весни та праці.
1 травня традиційно влаштовують мітинги і демонстрації з висуванням різних політичних вимог.
9 травня ми відзначаємо День Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Це свято безсмертного подвигу народу – переможця над фашизмом, усенародної пам’яті про його боротьбу за свободу й незалежність Батьківщини.
День Перемоги 9 травня відзначають у СНД, Польщі, Сербії; у Словаччині, Норвегії й Чехії – 8 травня, у Нідерландах – 5 травня, у країнах Британської Співдружності – 7 травня. У США це свято називається Victoryin Europe Day («День Перемоги в Європі»). ООН з 2005 р. відзначає 8–9 травня як Дні пам’яті та примирення. У ці дні традиційно зустрічаються фронтовики, покладають вінки до пам’ятників Слави і військової доблесті, гримить святковий салют.