Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
Під поняттям «використання газу (метану) вугільних родовищ» розуміється господарська діяльність щодо виробництва електричної, теплової та/ або інших видів енергії у разі, якщо газ (метан) вугільних родовищ є основним енергоносієм, а також при використанні газу (метану) вугільних родовищ як основної технологічної сировини.
Пункт 17 підрозділу 4 розділу XX ПК України також передбачає звільнення від оподаткування прибутку суб’єктів господарювання у визначених секторах народногосподарського комплексу протягом 10 років, починаючи з 01.01.2011 р. Зокрема, таке звільнення поширюється на:
а) прибуток платників податків, що надають готельні послуги (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях визначених категорій (три/чотири/п'ять зірок), зокрема тих, що належать до категорії новозбудованих чи реконструйованих, або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд. Законодавець встановив додаткове обмеження щодо кола суб’єктів, які можуть використовувати відповідну пільгу: дохід від реалізації послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання має складати не менше 75 відсотків сукупного доходу такого суб’єкта господарської діяльності за відповідний податковий (звітний) період, у якому застосовується пільга. Додамо, що пільгою може скористатися не лише власник, але й орендар об’єкта туристичної інфраструктури, проте лише у разі наявності у нього як у юридичної особи свідоцтва про присвоєння категорії відповідному об’єкту туристичної інфраструктури відповідно до ст. 19 Закону від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР «Про туризм». Якщо платник податку (орендар або власник готелю) фактично здійснював готельні послуги, то витрати по сертифікації готельних послуг відносяться до витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за умови використання таких послуг у господарській діяльності та за наявності відповідних підтверджуючих документів. Також законодавець передбачив, що прибуток, отриманий суб’єктом господарської діяльності від інших видів послуг, аніж готельні, оподатковується податком на прибуток підприємств на загальних підставах.
У платників податку також може виникати закономірне питання щодо того, яким чином використовувати передбачене підпунктом «а» п. 17 підрозділу 4 звільнення від оподаткування, якщо одна частина готелю має категорію «три зірки», а інша — «дві зірки», оскільки зазначений підпункт поширює свою дію лише на готелі, що мають категорію «три зірки». Виходячи з буквального тлумачення згаданого підпункту прибуток, отриманий суб’єктом господарської діяльності від надання готельних послуг у готелях інших категорій, аніж перелічені в підпункті «а» п. 17 підрозділу 4, оподатковується податком на прибуток підприємств на загальних підставах. При цьому, відповідно до вимог п. 152.11 ст. 152 ПК України, суб’єкт господарювання повинен вести облік доходу (прибутку) від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005), що звільняється від оподаткування, окремо від обліку доходу (прибутку) від надання готельних послуг, який не звільняється від оподаткування;
б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості (група 17 — група 19 КВЕД ДК 009:2005), за винятком тих із них, які працюють на давальницькій сировині. Згідно з Класифікацією видів економічної діяльності, затвердженої наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. № 375, зазначені групи містять у собі: 1) група 17 — підприємства, які займаються підготовкою та прядінням текстильних волокон, ткацьким виробництвом, виробництвом нетканих матеріалів, кінцевим оздобленням текстильних виробів, включно з одягом, виготовленим третіми особами, виготовленням готових виробів з текстилю (наприклад, постільної, столової білизни, ковдр, килимів, мотузок тощо), за винятком готового одягу, а також виробництвом трикотажного полотна, панчішно-шкарпеткових виробів та виробів з трикотажу типу светрів, джемперів, пуловерів, жилетів; 2) група 18 — підприємства, які займаються виробництвом (серійним та індивідуальним) усіх видів одягу зі шкіри, тканин, трикотажного полотна тощо (верхнього і спіднього одягу для жінок і чоловіків, дітей, робочого одягу, одягу для відпочинку тощо) та аксесуарів, а також виробництво хутра і виробів з нього; 3) група 19 — підприємства, які займаються підготовленням шкури до дублення, дубленням шкури з природною лицьовою поверхнею, оздобленням шкіри, виробництвом замші, пергаменту, лакованої, металізованої та інших видів шкіри, виробництво взуттєвих, лимарно-сідельних, одягово-галантерейних та технічних шкір; виробництво композиційної шкіри.