Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
Наступний п. 14 підрозділу 4 розділу XX встановлює норматив для основних засобів, визначений у пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України, у розмірі 1 000 гривень.
Ключовими принципами вітчизняного податкового законодавства є принципи загальності оподаткування та рівності всіх платників перед законом. У своїй сукупності відображені у ст. 4 розділу I ПК України відповідні положення передбачають необхідність у створенні недискримінаційних та єдиних правил оподаткування, які б застосовувалися до всіх платників податків однаково. Разом з тим, вимога ефективної реалізації державної політики щодо підтримки розвитку перспективних секторів народногосподарського комплексу вимагає використання механізму звільнення від оподаткування.
Пунктом 15 підрозділу 4 передбачено до 01.01.2020 р. звільнення від оподаткування прибутку для: 1) виробників біопалива від продажу біопалива; 2) підприємств, отриманого від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива; 3) виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених ст. 7 Закону України від 14.01.2000 р. № 1391-XIV «Про альтернативні види палива» для виготовлення та реконструкції технічних та транспортних засобів, у т. ч. самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, що споживають біологічні види палива, якщо відповідний прибуток одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.
У контексті наведеного вище пункту 15 під біологічними видами палива (біопаливом) розуміється тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлюваної сировини (біомаси), яке може використовуватися як паливо або як компонент інших видів палива (ст. 1 Закону України «Про альтернативні види палива»). Прибуток виробників біологічного палива, отриманого від його продажу, звільняється від оподаткування лише у випадку наявності свідоцтва про належність палива до альтернативного відповідно до ст. 6 згаданого Закону, яке видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному Постановою КМ України від 05.10.2004 р. № 1307 «Про порядок видачі свідоцтва про належність палива до альтернативного».
Законодавець в окремій ст. 7 того ж Закону пояснює, що категорія «техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив» включає товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД (Закон від 05.04.2001 № 2371-ІІІ «Про митний тариф України») 8402, 8403, 8404, 8405, 8406, 8416, 8417, 8419, 8422 40 00, 8423 20 00 00, 8423 30 00 00, 8423 81, 8423 82, 8423 89 00 00, 8423 90 00 00, 8514. У цій самій статті визначено, що до технічних та транспортних засобів, у т. ч. самохідних машин, що працюють на біопаливі, належать товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8701, 8702, 8704, 8705, 8709.
Аналогічний підхід використаний і у випадку звільнення від оподаткування прибутку підприємств, отриманого ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ відповідно до Закону України від 21.05.2009 р. № 1392-VI «Про газ (метан) вугільних родовищ» (п. 16 підрозділу 4 розділу XX ПК України). Така податкова пільга є тимчасовою і застосовується протягом 10 років, починаючи з 01.01.2011 р. Вона передбачена у ст. 11 згаданого Закону.
Поняття «видобування газу (метану) вугільних родовищ» поширюється на господарську діяльність, яка охоплює комплекс технічних заходів, спрямованих на вилучення газу (метану) вугільних родовищ з вугільних пластів, вміщуючих порід та підземних порожнин діючих шахт і тих, що готуються до експлуатації, та вугільних родовищ, промислова розробка яких не здійснювалася, незалежно від їх подальшого використання, а також відпрацьованих вугільних родовищ, якщо вилучений газ (метан) призначається для подальшого використання як матеріальний та/або енергетичний ресурс.