Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Український патріот з династії Габсбургів
Український патріот з династії Габсбургів - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Український патріот з династії Габсбургів

Электронная книга - «Український патріот з династії Габсбургів». Краткое содержание книги:

Книга оповідає про життя і діяльність Вільгельма Габсбурга-Лотрінгена, представника однієї з найславетніших монархічних династій Європи. В. Габсбург, якого українські військові назвали Василем Вишиваним, тісно пов’язав свою долю з українським визвольним рухом, за що заплатив власним життям, яке трагічно обірвалося в тюремній лікарні Лук’янівської в’язниці міста Києва. Документальні матеріали слідчої справи В. Габсбурга, його мемуари, поезія та зразок прози дають змогу краще зрозуміти цю яскраву постать українського національного відродження першої половини XX століття.
Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Васильком, Є. Чикаленком, митрополитом А. Шептицьким та іншими українськими громадсько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки суспільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни та українських національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал.
Видання друге, доповнене.
1 ... 106 107 108 109 110 111 112 113 114 ... 154
Перейти на страницу:

2. Що до мнимих грошових засобів, то я можу Вас запевнити, що не маю ніяких засобів до моєї особистої розпорядимості для мене.

3. Ви, здається, вибачайте за твердість, маєте про мене «ліпше» переконання, бо хоч би я мав гроші, чи на те чи на друге, я вжив би їх на означену ціль, а не на себе особисто.

4. Хочу подати Вам до відома і прошу Вас не робити з того абсолютно ніякого ужитку, що до Петлюри поїхав від нашої групи один чоловік, щоб його поінформувати докладно, а незабаром повинен приїхати від Петлюри один чоловік для нарад з нами.

Висловлюючи надію, що це останній раз, що ми займаємося вияснюванням сплетень, остаю Ваш, Вельмишановний Пане Міністре, щирий

Вишиваний У.С.С.

З копією вірно:

Начальник Канцелярії Міністра [закордонних справ] (підпис)

(Там само. — Ф. 3696. — Оп. 3. — Спр. 7.-Арк. 76. Машинописна копія укр. м.).

Документи №№ 53–62 Листи ерцгерцогу Вільгельму Габсбургу від барона Миколи Василька

№ 53

Відень, 24. Квітень 1917.

Ваша Цісарська Високість!

Вельмишановний Пане Ерцгерцоге!

Відповідно до бажання Вашої Цісарської Високості, я дозволю собі у відповідь на Ваш Вельмишановний лист від 18 числа цього місяця повідомити Вам наступне:

Стан української справи в Австрії видається на даний момент таким. шо вийшов із зони небезпеки: я думаю, що це ніколи не може привести до особливого стану Галичини, при збереженні Східної Галичини у складі існуючої досі всієї Галичини.

Цей факт є радісним для австрійських українців, але водночас є і не радісним, оскільки лише революція в Росії змусила наш уряд відмовитися від проекту, ще більшу кількість українців ніж до цього часу передати під польську владу.

Кожна спроба з моєї сторони та з боку моїх колег, таких, як Олесницький, Кость Левицький та ін. змусити змінити думку наших політичних кіл, що цей проект провалився після заміни Кербер[а]407 на Клама, зазнавала невдачі через те, що міністр Бобжинський повідомляв в усіх усюдах протилежне та пояснив свою відставку тим, що нібито для нього теперішнє рішення прем’єр-міністра було повністю неочікуваним сюрпризом!

Я хотів би від щирого серця побажати успіху графові Черніну, який вже після свого повернення із Бухаресту повторив мені, що проект про особливе становище розглядається як загрожуючий державі, і що він це «sua sponte»[38] усунув; але міністер Бобжинський стверджує протилежне, там між тим його підтримує також склавший свої повноваження німецький міністер Беренройтер, а також додає, що Чернін та Клам піддаються впливу російських подій.

Таким чином виходить, відповідно цього пояснення саме події в Росії, на жаль, стали порятунком для австрійських українців!

Отже, відкриття українського] університету у Лемберзі, визнання українців як нації та […] є відносно незначними знаками зміни негативного ставлення до нас, і виникнення відкритих симпатій у підросійській Україні до Австрії не пов’язані з цими кроками, вони вже застарілі. Австрія вже просто не встигає за подіями.

У Києві вже заснували гімназію, в університетах дозволено проводити лекції українською мовою; при Російській Раді Міністрів заснували посаду комісара з українських справ; Російська Рада Міністрів призначила одного українця на посаду російського комісара з українських справ408; при губернаторі у Києві був призначений один український Adlatus[39] — з початком нового режиму у Росії поспішають випередити Австрію, вже у першому своєму зверненні Мілюков409 назвав нас «українцями» — ім’ям, відібраним у нас Австрією!

На мою думку, з огляду на те, що відбувається в Росії, наші урядові кола схиляються до того, щоб усунути таку несправедливість, як «особливе становище», хоча офіційно поки що відкладено початок ліквідації!

Серйозний намір, щоб створити ліки і звільнити українців Галичини від болючого польського рабства, ше не сприймався як можливе.

Звичайно граф Чернін розуміє справу — але він зараз і сам дуже зайнятий своїми складними завданнями у його власній сфері дій, що підлягають його компетенції, та щоб він ще й внутрішній порядок наводив — це дуже складно!

Граф Клам є Cunctator[40], який, як свідчить його чотиримісячна діяльність, тільки тоді починає діяти, коли його до цього спонукає крайня необхідність. Правду кажучи, зараз ця крайня необхідність дійсно досягла найвищого ступеню: добре, що ми зараз знаходимося з Німеччиною в союзі — адже німецькі політики вважають, що в результаті війни вони матимуть право претендувати на керування усіма не німецькими націями в Австрії; із всією палкістю ми бажаємо миру — та цього ми, мабуть, можемо досягнути лише через Росію — але миротворчі партії Росії ставлять умовою виконання угоди вільний розвиток не німецьких націй в Австрії!

вернуться

38

«Sua sponte» (лат.) — сам від себе, добровільно.

вернуться

39

Adlatus (лат.) — представник.

вернуться

40

Cunctator (лат.) — повільна, млява людина з розрахунком виграти час. Прізвисько римського диктатора Квінта Фабія Максима.

1 ... 106 107 108 109 110 111 112 113 114 ... 154
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)