Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
— Ще не вечір, Бораме, ще не вечір.
— Ти помиляєшся, лягавий, — Борам підняв голову і спробував заглянути Маркову в очі. — Вже настала ніч, комісаре. Принаймні, настала для нас двох.
Темні Шляхи,
Гіперпростір,
Позачасся
Три кораблі, що пірнули у задзеркалля буття, повисли поміж зоряними брамами лімесів. Їхні матеріальні тіла вислизнули з-під влади законів тривимірного світу. Три кораблі випали з простору і закінчилися в часі. Вони летять до Фаренго — і одночасно не летять нікуди (летять у нікуди, нізвідки не летять — людські уявлення й образи безпорадно відступають перед загадковим позапросторовим буттям Темних Шляхів).
Перший із кораблів — дальній безпілотний рейдер, другий — пасажирський лайнер прем'єр-класу, третій — великий військово-транспортний корабель. Перший схожий на велетенський цвях, другий на ребристий циліндр, а третій — на ґроно призматичних блоків, підвішених на витках ажурної спіралі. У першого немає імені, тільки індекс КХ17. Другий значиться у Цивільному реєстрі кораблів як пасажирський лайнер люкс-класу «Максвел». Третій, перейшовши до складу Дев'ятого флоту, отримав назву «Капітан Паландо»[65].
Безпілотник використовує найбільш економічну й ризиковану схему гіперпросторових стрибків. Його траєкторія проходить краєм темного згущення матерії, в небезпечній близькості від гігантської «чорної діри». «Максвел», навпаки, не підходить до небезпечних зон ближче ніж на два десятих парсека. Він поповнить запаси тритію на таємній базі в Сегменті Змієносця, яку ноланці збудували ще за часів розквіту Федерації. Лайнер відхилився від звичайних маршрутів, проте, завдяки тристрибковій рейсовій схемі, зможе покрити велику відстань, що відділяє земні колонії від темного Агрегата Оріона. Схема польоту «Капітана Паландо» повторює ту, яку в минулі часи обрали для польоту до Агрегата космоаналітики загиблих «Атона» і «Уриїла».
Несплячі супремуси трьох кораблів навіть за межами простору й часу спостерігають за мінливою графікою темного боку Великого Космосу. За законами звичайної фізики, позитронні комп'ютери не повинні працювати там, де матерія втрачає свої якості. Але вони працюють, і наука п'ятого століття Ери Відновлення не здатна дати чіткого пояснення цьому парадоксу. Супремуси мислять інакше, аніж у звичайному космосі, але це не заважає кораблям, якими вони керують, досягати віддалених світів. Кажуть, що серед Знаючих також є ті, котрі можуть спілкуватися з нелюдською свідомістю Темних Шляхів. Одна з них летить на «Максвелі», ще дві — на «Капітані Паландо». Але тепер їхні свідомості сплять разом із тілами в гелевих надрах протиперевантажних коконів. Коли кораблі досягнуть системи зірки Таліс, навколо якої обертається планета Фаренго, їх виведуть із глибокого сну.
І лише в безпілотнику немає нікого, хто б міг прокинутися.
Підземне сховище,
планета Піфія (11КВ23:2),
зоряна система Ріри (Епсилон Ерідана).
5 октомбрія 416 року Ери Відновлення
— У скарбниці Ордену також зберігають такі камені, — сказав Еарлан Теслен, зважуючи на долоні золотистий берил, видобутий Сестрою Сайкс з глибин кристалічного сейфу. — Давній Жезл Сили. Дуже давній… Він тутешній?
— Був знайдений двісті років тому на Єсіхі.
— На Кідронії? Ось так… Ще до колонізації?
— Вільні шукачі-рудокопи заходили до підземних лабіринтів Єсіхі задовго до рудничних клонів.
— Кажуть, одна зі Знаючих володіла знаменитим Червоним каменем Богині?
— Вона стала відступницею, Обраний. Червоний камінь втрачено.
— Шкода. З ним було пов'язано багато пророцтв.
— Одне з них могло мати стосунок до Фаренго.
— …?
— Це пророцтво стало відомим в останні століття Ери Посланців. На Землі, у горах Пекаму[66], жив великий провидець, котрий сказав, що каменю Богині судилося повернутися туди, де він був створений, і послужити людям. Він назвав Червоний камінь паролем до Ольда — зоряного ковчегу знань.
— А Преподобній сестрі відоме ім'я відступниці, котра володіла каменем Богині? Це випадково не Шерма?
— Ні, Обраний, та відступниця давно покинула світ живих. Це було ще до створення Імперії, на Сельві.
Теслен віддав Сайкс берил. Хранителька заховала Жезл до сейфу. Тієї миті, коли камінь переходив з рук в руки, адміралу здалося, що з його глибин вислизнув теплий промінчик і відбився в очах сестри швидкою, як спалах, веселкою.
65
Див. додаток 3.
66
Пекам — давня назва Тибету.