Марсіанські хроніки. Повісті, оповідання
- Автор: Брэдбери Рэй Дуглас
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: Дніпро
- ISBN: 5-308-00247-9
- Переводчик: Александр Иванович Терех
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Марсіанські хроніки. Повісті, оповідання». Краткое содержание книги:
В сборник избранных произведений известного американского писателя (род. в 1920 г.) вошли фантастические повести “Марсианские хроники” и “451° по Фаренгейту”, автобиографическая повесть “Вино из одуванчиков” и сюжетно связанный с ней цикл рассказов
Ііі задоволене хихикнув.
- Згода на що? - перепитав капітан.
- Не розмовляйте. Я повинен вручити вам одну річ. Візьміть оцей ключ.
Капітан аж зашарівся від задоволення.
- Для мене це велика честь, - почав він.
- Це не ключ од міста, дурню! - одрізав Ііі. - Просто ключ від дверей будинку. Ідіть коридором до кінця й одімкніть великі двері. Коли зайдете всередину, двері за собою зачиніть. Переночуєте там, а зранку я пришлю до вас містера Ккк.
Капітан нерішуче взяв ключа. Хвилину він стояв, утупивши очі в підлогу. Хлопці теж не ворушилися. Здавалося, в їхньому тілі не лишилося жодної кровинки і ані краплини того запалу, який наснажив їх на міжпланетну подорож.
- Що таке? Що з вами сталося? - запитав Ііі. - Чого ви чекаєте? - він підійшов до капітана й почав вдивлятися йому в обличчя своїм пронизливим поглядом. - Що там у вас, кажіть!
- Все ж таки, я гадаю, можна було б... - почав, затинаючись, капітан. - Я маю на увазі, що коли подумати про те, як ми... Бачите, це була дуже небезпечна подорож, ми подолали величезну відстань. То чи не могли б ви потиснути нам руки і сказати: “Ви, хлопці, молодці!” Як на вашу думку?.. - капітанів голос завмер.
Ііі простяг йому свою руку.
- Вітаю вас! - промовив він з холодною посмішкою. - Вітаю! А тепер мушу залишити вас. Ідіть з ключем туди, куди я наказав.
І, вже не звертаючи на гостей ніякої уваги - так, ніби вони провалилися крізь підлогу, - Ііі почав ходити по кімнаті, шукаючи потрібні йому папери і складаючи їх у маленьку папку. Він пробув у кімнаті ще хвилин п’ять, але не сказав жодного слова четвірці людей, що стояли, схиливши голови. Ноги у них підгиналися, в головах наморочилося. Коли Ііі виходив з кімнати, він пильно вивчав свої нігті...
Земляни мовчки побрели світлим коридором до великих дверей, що сяяли сріблом. Одімкнули їх срібним ключем, переступили через поріг і щільно причинили Двері.
Вони опинились у величезній залі, залитій сонячним світлом. У залі було багато марсіан. Чоловіки й жінки сиділи за столами або стояли групами, ведучи жваві розмови. Зачувши стукіт дверей, усі повернулися до новоприбулих.
Один марсіанин вийшов наперед і вклонився.
- Я містер Ууу, - відрекомендувався він.
- А я капітан Джонатан Вільямс із Землі, з міста Нью-Йорка, - без особливого ентузіазму відповів капітан.
І зразу зал вибухнув вітальними вигуками. Від крику задрижало склепіння. Всі кинулися до землян, вимахуючи руками, радісно галасуючи, перекидаючи столи. Марсіани схопили чотирьох гостей і посадовили їх собі на плечі. Шість разів пронесли їх галопом навколо залу, шість разів усі зробили повне коло, підстрибуючи й співаючи.
Земляни були такі приголомшені, що якусь хвилину безтямно дивилися на вируючий за ними натовп і аж потім почали сміятися й перегукуватися:
- Ого-го! Це вже по-моєму!
- Оце, хлопці, зустріч! Ура!
Щасливі, вони моргали один одному, плескали в долоні, знявши над головою руки.
- Слава! - ревів натовп.
Нарешті земляни опинилися на столі. Крики завмерли, і в залі стало тихо.
Капітан від зворушення мало не плакав.
- Дякую вам. Мені дуже-дуже приємно, що ви нас щиро привітали.
- Ми хочемо почути вашу розповідь, - сказав Ууу.
Капітан відкашлявся й почав.
Зал охав і ахав, слухаючи про те, як вони потрапили на Марс. В кінці свого виступу капітан одрекомендував членів своєї команди. Кожен з них виголосив невеличку промову і був винагороджений громовими оплесками.
Ууу поплескав капітана по плечу.
- Як приємно зустріти земляка. Адже я теж прибув із Землі.
- Яким чином?
- Нас тут багато з Землі.
- Ви? З Землі? - капітан здивовано витріщив очі. - Чи ж це можливо? Ви прилетіли сюди на ракеті? Невже міжпланетні подорожі здійснювалися протягом багатьох сторіч? - розчаровано допитувався він. - А звідкіля... з якої ви країни?
- З Туїереол. Я перенісся сюди багато років тому за допомогою духовної енергії мого тіла.
- Туїереол? Такої країни я не знаю. А що це за духовна енергія тіла?
- І міс Ррр теж із Землі. Чи правду я кажу, міс Ррр?
Міс Ррр хитнула головою і якось дивно засміялася.
- Тут є й інші вихідці з Землі: містер Ввв, і містер Ггг, і містер Ффф.
- А я з Юпітера, - заявив один, кокетливо підморгуючи.
- А я з Сатурна, - озвався інший, лукаво позираючи на капітана.
- Юпітер, Сатурн, - пробурмотів капітан, збентежено блимаючи очима.