Український народний гумор
- Автор:
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7332-7
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Український народний гумор». Краткое содержание книги:
Український народний гумор має віковічне коріння, на якому виростає та рясно родить сучасний сміхограй. До книги входять українські анекдоти, скоромовки та колядки, що одразу дадуть змогу підняти настрій читачів.
Перейти на страницу:
* * *
Прийшов кум Іван до кума Петра з днем народження привітати. Випив, закусив, збирається йти. Але кум Петро ображається: — Раз, куме, прийшов у гості — пий! А то вийдеш тверезим з хати, а там люди дивляться — скажуть погано пригощав. А я своїм авторитетом, куме, дорожу!
Колядки
Коляд, коляд, колядниця...
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.
Як не дасте пирога,
Возьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.
Бігла теличка з березничка...
Бігла теличка з березничка
Та до дядька в двір.
Я вам, дядьку, заколядую,
А ви дайте пирога.
Як не дасте пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу на поріг,
Та викручу правий ріг.
Буду рожком трубити,
А воликом робити,
Пужкою поганять
Хліб-сіль зароблять.
Будьте здорові з празничком.
Чи дома, дома цей пан-господар?
Чи дома, дома цей пан-господар,
Цей пан-господар, на ім’я Михайло?
Челядь каже: «Нема вдома»,
А пан-господар собі, бай, дома,
Ще й сидить покінець столу,
А на тім столі три кубки стоять:
В одному кубку — медок солодкий,
В другім кубку — багрове пивце,
В третім кубку — зелене винце,
Медок-солодок — на челядочку,
Багрове пивце — на колядочку,
Зелене винце — та й до церківці,
Та й до церківці, бай, на престольні,
Коло престола — святий Микола,
В дзвоники дзвонить, на Бога молить,
На райських дверях сам Господь стоїть,
Сам Господь стоїть, три служби служить:
Першу службочку — за господаря,
За господаря, за пана Михайла,
Другу службочку — за господиню,
За господиню, на ім’я Марію,
Третю службочку — за челядочку,
За челядочку та сина й дочку...
Дай, Боже!
А, чи вдома, вдома бідная вдова?
А, чи вдома, вдома бідная вдова?
Немає вдома — пішла до Бога,
Бога благати, щастя прохати:
— Ой, дай, Боже, два лани жита,
Два лани жита та й лан пшениці,
Лан пшениці — на паляниці...
— Ой, дай, Боже, ще й трохи гречки,
Трохи гречки — на варенички ...
Бувай здорова, вдово, з Ісусом Христом,
З Ісусом Христом та Святим Різдвом.
Дай, Боже!
Ой, сивая та зозуленька
Ой, сивая та зозуленька
Усі сади облітала ...
А ми, дівчата, підхопимо:
А в одному та й не бувала
А в тім саду три тереми:
В першому — красне сонце,
В другому — ясен місяць,
В третьому — дрібні зірки.
Ясен місяць — їй господар.
Красне сонце — жона його,
Дрібні зірки — його дітки,
Добрий вечір!
Ой, пляшу, пляшу — знаю до кого
Ой, пляшу, пляшу — знаю до кого,
Дасть мені ґазда пів золотого,
Ой, мало, мало — на цім не стало...
Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу,
Як маєш сина, то давай сира,
Як маєш дочку — давай горілочку,
Ой, дай же, дай же, як маєш дати,
Не маєш дати — виходь із хати:
Ой, хоч ожогом, хоч кочергою.
А хоч дівчиною коструботою...
А в нашого пана три соколойки
А в нашого пана три соколойки.
Соколе! Не літай рано-ранейко на поле!
Єдин полетів в чистейке поле,
Другий полетів в бистри потоки,
Третій полетів в темни лісойки.
Тот, што полетів в чистоє поле,
Приніс на обід перепелойку;
Тот, што полетів в бистри потоки,
Приніс рибойку та на снідання;
Тот, што полетів в темни лісойки,
Приніс він пану чорну кунойку,
З Чорной кунойки паней шубайка.
Ой гула, гула крутая гора
Ой гула, гула крутая гора,
Що не вродила шовкова трава,
Тільки вродило зелене вино.
Красная панна вина стерегла,
Вина стерегла, кріпко заснула.
Як налетіли райські пташки,
Обдзюбали зелене вино
Да пробудили красную панну.
Ой, скоро ж вона теє учула,
Своїм рукавцем на їх махнула:
— Ой шуги в луги, райськіє пташки,
А мені вина треба й самої:
Брата женити, сестру оддавати,
Сама, молода, зарученая!
Перейти на страницу: