Перетинаючи кордони
- Автор:
- Серия: Доля короля #1
- Язык: украинский
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Перетинаючи кордони». Краткое содержание книги:
Від автора.
Якщо волею випадку вас перенесе в чарівний інший світ, де мешкають благородні королі, відважні лицарі і могутні маги, не варто думати, що ви потрапили в казку. Позбувшись, як вам здається, усіх старих проблем, ви негайно наживете нові. Коли вже у вас в минулому житті все було не як у людей, то чому ж тепер щось має змінитися? У милому казковому королівстві цих самих проблем - тільки вирішувати встигай, а пригоди самі знаходять тих, хто лінується їх шукати.
- Отже, якщо я вас зрозуміла правильно, справа така, - діловито підвела підсумок Ольга. - Я перемістилася між світами, тому що в наступні кілька секунд мене повинні були вбити. Правильно? Переміститися можна двома шляхами: помінятися з вмираючим магом або попастися в руки вашому шкідливому братику. Я так зрозуміла, що той пацан, якого я прийняла за маніяка і приклала цим маслаком, і є ваш брат? А куди він зник?
- Так, це був мій брат. Він перемістився, - пояснив принц-бастард. - Злякався і втік, простіше кажучи.
- І ви всі так вмієте? - зацікавилася Ольга. - А я так зможу?
- Ні, - посміхнувся Елмар. - Так вміють тільки маги. Я, наприклад, не вмію. І ви навряд чи зумієте. Люди вашого світу вкрай рідко володіють здібностями до магії.
Елмар спостерігав за переселенкою з жадібною цікавістю. Безсумнівно, дівчина не була войовницею і зроду не тримала в руках зброї, але характер у неї був відповідний. Гарний такий характер. Ніяких тобі втрат свідомості та інших шмарклів, здорова цікавість і повна готовність до адаптації. І говірка у неї кумедна. Як у Жака.
- А чому ви говорите українською? - запитала Ольга. - Від нас, переселенців, навчилися?
- О ні. Це ви говорите ортанською. Пояснити цей лінгвістичний феномен досі ніхто не зміг. Всі переселенці говорять на тій мові, яку почули вперше, вона їм і здається рідною. Тереза вважає, що ми всі говоримо французькою. Пан Хаббард стверджує, що англійською. Для вас - українською.
- А самі переселенці меж собою як говорять?
- Зрозуміло, тільки ортанською.
- І все одно їм здається, що на рідній?
- Так.
- А якщо вони до цього знали кілька мов?
- У цьому питанні я, мабуть, не зможу вам допомогти. Краще запитати метра Істрана, нашого придворного мага або короля, якщо він побажає з вами поспілкуватися.
- Король? - дівчина зашарілася. - А це обов'язково, з ним спілкуватися?
- А що вас бентежить?
- Знаєте, я якось боюся спілкуватися з такими великими цабе... Соромлюсь, і взагалі... Ніколи не знаєш, на якій кобилі до них під'їхати, щоб, не дай боже, не образились. Недостатньо низько вклонишся, навіки винуватий залишишся... Ці великі начальники... Не люблю я їх. І боюся.
Елмар знову посміхнувся, уявивши, що б сказав Шеллар, почувши таку думку про себе.
- Спілкуватися з королем не обов'язково, - сказав він. - Але це вже як він сам вирішить... А ось і метр Істран, наш придворний маг, прошу знайомитися. Це Ольга.
- Дуже приємно! - Дівчина, схопилася з місця, але знітилась. - Ой, вибачте, а як у вас прийнято... вітати?
- Майже так само, як і у вас, - спокійно пояснив метр і присів на край ліжка. - Правила етикету вам потім пояснить Елмар. Як-небудь на дозвіллі.
- Я? - здивувався Елмар. - Чому? Хіба не Жак цим займається? І не ви?
- Жак погано себе почуває і найближчими днями працювати не зможе. Його величність вирішив, що цим слід зайнятися вам. Він вважає, що ви страждаєте від неробства і необтяжлива робота на благо корони буде вам корисна.
- Дякую, дорогий кузене! - отруйно виголосив Елмар. - Як це люб’язно з його боку - подбати, щоб я не страждав від неробства!
- От і скажіть про це його величності, - незворушно порадив маг. - Він чекає вас в своєму кабінеті, щоб дати деякі інструкції. А я поки поспілкуюсь з дівчиною.
Незадоволений Елмар пішов, а метр Істран не поспішаючи пройшовся по кімнаті.
- Я буду задавати вам питання, - сказав він, встановлюючи на тумбочці біля крісел блакитний кристал і виробляючи над ним якісь маніпуляції, - а ви повинні відповідати за можливості коротко і, зрозуміло, чесно. Це частково збір інформації, частково тест, а частково просто знайомство. Отже, в якій країні і в який час ви жили у вашому світі?
- Кінець двадцятого століття, Україна.
- Ваша рідна мова?
- У мене їх дві. Тут я говорю українською.
- Ваш рід занять і суспільне становище?
- Студентка. Майже закінчила філологічний факультет університету, ще не працювала. Суспільне становище... Я не знаю, як вам пояснити, у нас трохи не таке суспільство...
- Добре, розкажіть, чим займаються ваші батьки.