Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури

Отже, психічний поступ означає здобуття принципу реальності, тоді Его інтегрується, адаптується до реальності, розширюється функція свідомості, відбувається синтез неусвідомлених процесів, а також диференціація між свідомими і несвідомими частинами психіки, серед інших психічних захистів домінуючим стає витіснення інстинктів та їх контроль.

Суттєвим фактором людського розвитку стає функція заборони[63], тобто здатність психічного ядра Его пригнічувати інстинктивні бажання. Людський суб’єкт, за словами С. Жижека, «виникає шляхом десексуалізації стосунків людини з універсумом»[64]. Тому згасання едіпового комплексу означає початок латентного, або пізнавального періоду, тоді ставлення до батьків більш надійне і безпечне, інтроектовані (тобто переведені у внутрішній план) батьківські образи відповідають образам реальних батьків, пригнічення інстинктивних едіпових бажань стає ефективнішим, а тому сприймаються батьківські санкції та зауваження.

Подолання конфліктів щодо батьків є частиною процесу модифікації депресивної тривоги та створення психічного утворення, що впливає на мислення і поведінку людини — ідеалу-Я або Над-Я. З. Фройд пов’язує виникнення ідеалу-Я з першою найважливішою ідентифікацією індивідуума, якою є фігура батька[65]. М. Кляйн — з першою ідентифікацією, тобто материнським об’єктом. Вона також звертає увагу на здатність суб’єкта об’єднувати батьків, що позитивно впливає на становлення характеру[66]. Все це дає підстави стверджувати про три шляхи формування ідеалу-Я: материнський, батьківський і батьківсько-материнський. У психоісторії антиколоніальної української літератури простежується материнський шлях формування ідеалу-Я за явної недостачі батьківського; у західноєвропейському світі (де повноцінно функціонують патріархальні держави, а універсальне поняття «держава» адекватне Ідеї Розуму[67]) — батьківський шлях при маргіналізації материнського. Імперський світ формує ідеал на основі образу авторитарного батька, що адекватний Ідеї маскулінності, тобто культивованої «мускульної сили» при зневазі материнського об’єкта.