Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури

Перша стадія в теорії онтогенезу З. Фройда є автоеротичною: характеризується розщепленням (шизоїдністю) компонентів сексуальності, кожний з яких прагне до власної окремої насолоди, при цьому сексуальні потяги не спрямовуються на зовнішній об’єкт, а знаходять задоволення у власному тілі. Автоеротична стадія розкладається на власне автоеротичну (з розщепленими сексуальними потягами) і нарцистичну (з об’єднаними сексуальними потягами).

Власне автоеротична стадія постає у двох фазах: першою прегенітальною сексуальною організацією є оральна (ротова), або канібальська, оскільки тут сексуальна мета полягає в поглинанні об’єкта. Оральна стадія пов’язана з ритмічним повторенням губ, передбачає потяг до схоплення різних об’єктів. Завдяки ритмічному смоктанню материнських грудей або її сурогатів отримується задоволення, яке спочатку поєднується із задоволенням від прийняття їжі, а потім — відмежовується в окреме задоволення. «Хто бачив, як накормлена дитина відпадає від грудей з розчервонілими щоками і з блаженного усмішкою занурюється в сон, — пише Фройд, — той повинен буде зізнатися, що ця картина має характер типового вираження сексуального задоволення у подальшому житті»[70]. Отже, материнські груди в теорії онтогенезу З. Фройда стають «першим об’єктом сексуального інстинкту», а ссання біля материнських грудей вихідним пунктом усього сексуального життя, недосяжним взірцем «будь-якого пізнішого сексуального задоволення, до якого в скрутні часи повертається фантазія»[71]. Невипадково саме з цього вихідного пункту й починала розбудову онтогенезу М. Кляйн.

Друга рання стадія першої фази, яку вирізняє Фройд, пов’язана із зоною ануса, що подібно до зони губ, стає місцем приєднання сексуальності до інших функцій тіла: задоволення при дефекації отримується через затримку і виклик сильного подразнення, що разом з відчуттям болю дає і відчуття насолоди. Інфантильна сексуальна стадія з ерогенним значенням ануса названа анальною, або садистсько-анальною. На цій стадії вперше переживається ворожість світу: анальне стає символом брудного, непотрібного, того, що відкидається. На цій стадії, як зауважує Фройд, закладається протиріччя на все психосексуальне життя людини. Воно ще не означатиме чоловічо-жіночий біном, але вже формуватиметься як активно-пасивний біном: «Активність появляється завдяки потягу до оволодіння з боку мускулатури тіла, а ерогенна слизиста оболонка кишечника проявляє себе як орган з пасивною сексуальною метою»[72], — так формується рання сексуальна полярність і сторонній об’єкт. «Перевага садизму та роль клоаки, що присутня в анальній зоні, — зазначає Фройд, — надає їй яскравий архаїчний характер»[73].