Кім

Кім рвонув нагору. Обіч нього дзенькнула об камінь револьверна куля, і він припав до землі, як куріпка.

— Якщо ви будете стріляти, — крикнув Гарі, — то вони спустяться і знищать нас. Я врятував джентльмена, сар! Це вкра-ай небезпечно.

— Юпітером присягаюся, — Кім напружено думав англійською, — це збіса вузьке місце, але думаю, що це самооборона. — Він сягнув рукою за пазуху по дарунок і невпевнено — адже за винятком кількох пробних пострілів у Біканірській пустелі він ніколи не користувався маленьким револьвером — натиснув на курок.

— А що я казав, сар? — здавалося, що бабу плаче. — Спускайтеся сюди і поможіть воскресити. Ми всі в біді, кажу я вам.

Постріли вщухли. Почулися кроки і спотикання, а Кім із шипінням подерся в темряві на гору, мов той кіт… чи як тубілець.

— Вони тебе поранили, чело? — гукнув згори Лама.

— Ні. А тебе? — хлопець пірнув у гущавину низеньких ялиць.

— Я цілий. Повертайся. Ми підемо з цими людьми до Шемлега-під-Снігом.

— Але не раніше, ніж вчинимо правосуддя, — пролунав чийсь голос. — Я дістав рушниці сагибів — усі чотири. Ходімо вниз.

— Він ударив святого чоловіка — ми це бачили! Наша худоба перестане плодитися, наші жінки перестануть народжувати! Сніги на нас обваляться, коли прийдемо додому… І це поверх усіх наших утисків!

Ялицевий гайок наповнився галасом кулі — охоплених панікою і в своєму переляку здатних на все. Чоловік із Ао-Чанга нетерпляче клацав затвором рушниці і збирався йти донизу.

— Завжди трохи, святий чоловіче, — вони не могли зайти далеко. Зачекай, поки я повернуся, — мовив він.

— Ось той, хто постраждав, — сказав Лама, підносячи руку до брови.

— От саме тому, — пролунало у відповідь.

— Якщо потерпілий знехтує образою — ваші руки чисті. Понад те, ви набудете заслуги слухняністю.

— Зачекай, і ми разом підемо в Шемлег, — наполягав чоловік.

Лама завагався — всього лише на мить, рівно на стільки, скільки потрібно, щоб покласти патрон у магазин. Тоді він піднявся на рівні ноги і торкнувся пальцем плеча співрозмовника.

— Ти чув? Я кажу, що не має бути вбивства — я, колишній настоятель обителі Сач-дзен. Хіба ж ти хочеш переродитися щуром, або змією з піддашшя, чи червом у нутрощах наймерзеннішого звіра? Хіба ти таке хочеш?

Чоловік з Ао-Чанга упав навколішки, бо голос Лами гудів, наче тибетський обрядовий гонг.

— Ай! Ай! — заволав чоловік зі Спіті. — Не проклинай нас… не проклинай його. Святий чоловіче, то він просто такий запопадливий!.. Кинь ту рушницю, дурню!

— Гнів за гнів! Зло за зло! Убивства не буде. Хай ті, хто б’ють служителів віри, потраплять у рабство від власних учинків. Священне Колесо — справедливе і досконале, воно не відхиляється ані на волос! Вони переродяться ще багато разів — у муках! — Лама тяжко похилив голову і сперся на Кімове плече.