Німа смерть
- Автор: Кучер Фолькер
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9248-9
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Німа смерть». Краткое содержание книги:
І знов Берлін. Весна 1930 року. Європейське місто, сліпучі вогні реклами, тріумфальна поява звукового кіно. Його вже називають новим мистецтвом. Але є й ті, для кого звукові фільми тільки дешеве потурання невибагливим смакам глядачів.
Конкуренція між звуковим і німим кіно стає все жорстокішою. І ось з’являється він — той, хто в ім’я «великого німого» здатен піти будь на що. Чи він просто прикривається цим?
Ґереон Рат намагається розплутати одночасно кілька загадок. І, звісно, знов ризикує і своїм життям, і своїм добрим ім’ям, і своєю кар’єрою. Ще крок — і відкриється правда… Чи то буде тільки новий поворот драми?..
Оппенберґ видавався здивованим. Він на мить перевів погляд на Рата, перш ніж знову подивитися на Бьома.
— Мабуть, жодна актриса її покоління не була настільки наперед призначена для звукового кіно, наскільки Вівіан Франк!
— Отже вона не потребувала останнім часом операції на голосових зв’язках...
— Принаймні, про таке мені не відомо. Навіщо б їй?
— Незадовго до смерті їй вирізали голосові зв’язки, — невміло бовкнув Бьом. — Ви не можете пояснити, як це могло статися?
— Їй видалили голосові зв’язки??
У спокійному голосі Оппенберґа пролунали нотки жаху, він знову зиркнув на Рата.
Бьом кивнув.
— Невдалу операцію можна б вважати за пояснення. Але проти цього свідчить та обставина, що зв’язки не надрізали, а повністю видалили. Крім того, її сімейний лікар нічого про це не знає.
— Вівіан... її... її, що, катували?
— Важко сказати. Це не завдало їй аж такої шкоди.
— Позбавити людину голосу, по-вашому, недостатньо? Це ви не вважаєте катуванням? Надто для актриси! — Оппенберґ зірвався на крик. — Белман, цей мерзотник! Якого біса він вчіпляється невинним людям у горла?
Бьом, насправді, спромігся вивести продюсера з рівноваги, і той утратив контроль над собою. Бульдог не такий простий, як здається. Рат на мить злякався, що Оппенберґ забудеться і розкриє свої особливі стосунки з ним, Ґереоном.
— Ви зараз висуваєте серйозні звинувачення, — зауважив Бьом. — У вас є для цього причини?
— Все, що вам треба — це почитати газети, і ви дізнаєтеся, що він думає про мене. Він хоче у будь-який спосіб знищити мене.
— У кожному разі, Белман наводить причини свого ставлення — він вважає, що ви підпустили диверсанта на його знімальний майданчик.
Таким чином Бьом перевів розмову на справу Вінтер і загнав Оппенберґа на слизьке. Рат майже винувато знизав плечима, коли Оппенберґ знову глянув на нього. Втім, продюсер швидко опанував себе.
— Я можу навести вам достатньо причин, чому Белман міг викрасти мою актрису заради саботажу мого знімального процесу. Вона пропала кільки тижнів тому! — Оппенберґ, схоже, вирішив контратакувати. — Перш ніж приймати непевні припущення одного з моїх конкурентів, запитайте своїх колег з відділу розшуку зниклих осіб, чому вони не бралися ні до холодної води! Можливо, Вівіан була б жива, якби її вчасно почали шукати!
— Ви гадаєте, вашу актрису викрали?
— У будь-якому разі, вона так і не виїхала у свою відпустку. Замість того, щоб їхати на вокзал, вона зустрілася з невідомим, який підстерігав її три тижні тому. Десь у Вільмерсдорфі. І там-таки знайшли її тіло.
Оппенберґ забагато вибовкав — Рат мав негайно втрутитися.
— Пане Оппенберґ, чому ви мені раніше цього не розповіли? — насупився він на продюсера.
Той здивувався на цей виступ, але, здається, вчасно зметикував і підіграв.
— З простої причини, — відказав він. — Бо ви мене про це не питали!
— А я зараз прошу, — знову втрутився Бьом, що ніби й не помітив комедії. —Звідки вам усе це відомо?
— Я замовив приватне розслідування, оскільки ваші колеги нічого не робили.
Рата кинуло у піт.
— Ви стежили за вашою коханою, тому що ревнували? — Бьом відтак попер танком. — Ви їх вистежили, а тоді поквиталися з ними?
— Не меліть казна-що! Якби я справді був одним з тих людей, що вбивають з ревнощів, я, можливо, вбив би її коханця, але точно не Вівіан! — похитав головою Оппенберґ. — Ви на хибному шляху, любий чоловіче! Я в жодному разі не позбавив би себе своєї найкращої актриси!
— Щось таке сталось би не вперше, — зауважив Бьом.
Однак старший комісар швидко відступився. Видалені голосові зв’язки, якщо це було роботою вбивці, ніяк не поєднувалися з картиною вбивства з ревнощів. Бульдог тільки хотів витягти Оппенберґа з мушлі, і йому це вдалося.
— Як ви розумієте, ви можете нам іще знадобитися, — застеріг Бьом продюсера.
— Я надам вам усю необхідну підтримку, — запевнив його Оппенберґ, — якщо ви з вашим молодим колегою зможете упіймати вбивцю Вівіан. — Він похитав головою. — Якого диявола таке робити? Забрати голос у актриси?
Бьом стенув плечима.
— Якби ми це знали, містере Оппенберґ, ми б викрили вбивцю.
Зустріч із Оппенберґом у присутності Вільгельма Бьома минула наче цілком задовільно. Рат полегшено зітхнув, коли вони нарешті вийшли з моргу. Бьом сприйняв Оппенберґа саме настільки байдуже, наскільки можна було очікувати від прусського чиновника. Зараз старший комісар перебував у гарному гуморі й видавався задоволеним собою. Він енергійно штовхнув двері, і вони вийшли на Ганновершенштрасе з непримітної цегляної будівлі, де лишалося більше мертвих людей, ніж живих.