Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття
- Автор: Форд Мартин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7279-73-9
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття». Краткое содержание книги:
У своїй книзі Fast Food Nation («Країна швидкого харчування»), виданій 2001 року, Ерік Шлоссер розповідає, як McDonald’s експериментував з прогресивною трудозбережною технологією ще в 1990-ті роки. На експериментальних майданчиках в Колорадо Спринґс «робототехнічні машини для приготування напоїв брали паперові стаканчики, наповнювали їх льодом, а потім наливали в них газовану воду», тимчасом як приготування картоплі-фрі було повністю автоматизоване і «кухнею фактично керувала складна комп’ютерна програма» [19]. Те, що всі ці інновації зрештою не були поширені на всі ресторани McDonald’s, може запросто пояснюватися тим фактом, що зарплатня в цій мережі залишалася вкрай низькою. Утім така ситуація не може тривати як завгодно довго. Зрештою технологія розвинеться такою мірою, що низькі зарплати вже не будуть переважувати вигоди від подальшої автоматизації. До того ж запровадження більшої кількості машин може принести з собою не лише переваги, пов’язані зі зменшенням витрат на робочу силу, — це, до прикладу, може бути загальне поліпшення якості харчів на тривалій основі або поява у клієнтів усвідомлення того, що завдяки зменшенню кількості працівників харчуватися в ресторані стало гігієнічніше. Окрім того, може виникнути взаємодія між робототехнічним виробництвом та іншими новітніми технологіями. Приміром, сьогодні вже легко уявити мобільний програмний додаток, що дасть споживачам змогу повністю індивідуалізувати відповідно до своїх смаків замовлені в ресторані страви, заплатити за них заздалегідь, а потім прийти за ними в призначений час — у 1990-ті це було б іще фантазією. З усього вищесказаного випливає той висновок, що трудозбережна технологія в такій галузі, як швидке харчування, навряд чи прогресуватиме поступально і передбачувано. Натомість тривалий час вона може залишатися незмінною, а потім різко стрибнути вперед, щойно буде досягнуто точки зрушення, за якою з’явиться необхідність переоцінки ставлення до дилеми «робітники — машини».
Є іще одне міркування, що стосується поведінки споживачів, коли перед ними постає проблема безробіття або зменшення доходів. Зміна в доходах, яку споживачі вважають такою, що трапилася надовго або назавжди, матиме більший вплив на їхню довгострокову споживчу поведінку, аніж на поведінку короткострокову. Для цієї ідеї економісти придумали солідний термін — «гіпотеза перманентного доходу» — наукове тлумачення цьому терміна надав лауреат Нобелівської премії Мілтон Фрідман. Одначе здебільшого тут йдеться про звичайний здоровий глузд. Якщо ви виграєте тисячу доларів в лотерею, ви можете витратити якусь частину цих грошей, а решту — зекономити, але ви навряд чи внесете радикальні й тривалі зміни в свою споживацьку поведінку. Бо це ж лишень невеличка одноразова добавка до вашого доходу. З іншого боку, якщо вашу щомісячну зарплату підвищать на тисячу доларів, то ви запросто можете взяти в оренду з викупом новий автомобіль, частіше харчуватися або навіть перебратися до кращого й дорожчого будинку.
Зазвичай безробіття розглядалося як короткочасний феномен. Якщо ви втрачаєте роботу, але не втрачаєте впевненості в тому, що невдовзі знайдете нову зі співмірною заробітною платою, то ви можете обрати такий варіант поведінки, як використовувати ваші заощадження або взяти кредит, щоб продовжувати витрачати приблизно на тому самому рівні, що й раніше. Протягом повоєнного періоду поширеною тенденцією для підприємств було звільнити робітників на кілька тижнів чи місяців, а потім знову найняти їх, якщо ситуація поліпшиться. Проте нинішня ситуація є радикально інакшою. Унаслідок фінансової кризи 2008 року показники тривалого безробіття зросли до безпрецедентного рівня і, за всіма попередніми стандартами, досі залишаються дуже високі. Навіть ті досвідчені працівники, яким вдалося знайти нову роботу, змушені були погоджуватися на посади з меншою зарплатнею. І ці реалії не залишилися непоміченими з боку споживачів. Отже, резонно стверджувати, що, можливо, розуміння того, що означає бути безробітним, поволі змінюється. З тим як дедалі більше людей починають сприймати безробіття як тривалішу, а в деяких випадках навіть перманентну ситуацію, це може посилити вплив втрати роботи на їхню споживчу поведінку. Іншими словами, історичні факти не обов’язково будуть точним передвісником того, що станеться в майбутньому: оскільки потенційні наслідки впровадження прогресивної технології ставатимуть для споживачів дедалі очевиднішими, то вони можуть дійти висновку про необхідність активнішого скорочення витрат, аніж вони робили це в минулому.