Історія польсько-українських конфліктів т.2
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #2
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-56-0
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.2». Краткое содержание книги:
2) після розриву контактів з ОУН і перед завершенням процесу консолідації в українському суспільстві, про який ішла мова вище, вважаю передчасним виступ з нашою ініціативою хоча б тому, що не маємо з ким говорити. Крім того, це відкриє нашу позицію, перш ніж ми пізнаємо наміри і можливості нашого партнера;
3) щодо прояву все більшої ймовірності збройної боротьби вважаю, що як зміст, так і термін оголошення політичної декларації повинні бути узгоджені з оперативними інтересами, бо передчасне оголошення декларації та її змісту матимуть вплив на готовність польського суспільства та резерв сил, необхідних для боротьби.
Щодо розмов, які проводяться: вони продовжуватимуться, і так само будуть встановлюватись нові контакти. Тези до розмов, які містяться в отриманому наказі, будуть основою для обміну думками, але із застереженням, що, поки українське суспільство не займе чіткої позиції, не заспокояться розпалені настрої, не будемо порушувати справ, які стосуються майбутнього.
Вазон 15. VIII. № 432/УІ
/-/ Стах.
CA КС PZPR, zesp. 2400/2, sygn. 203/XY-8, s. 91–92.
Сонце Таємно
№ 436 Отримали 40, 80,120, 43, 45, 50 кг
10. VIII [1943 р.]
[ВІДПЛАТА]
Отримані повідомлення від липня ц.р. вказують на дедалі численніші політичні вбивства, спрямовані проти поляків, у тому числі також бійців Збройних Сил у Краю.
Не можна допускати безкарних ударів ворожих чинників по окремих бійцях, як і терпіти організовані українські злочини стосовно беззахисного польського населення. З цією метою доручаю командирам округів: 1. Кожен факт убивства поляка детально розслідувати для виявлення, чи стався випадок убивства з метою пограбування, особистих порахунків, помсти за співпрацю з окупантом і т.ін., чи це є політичне вбивство, спрямоване українцями проти члена польської організації.
2. Стосовно підтвердженого факту вбивства члена нашої організації з політичних мотивів доручаю командирам округів проводити негайні дії у відповідь, спрямовані перш за все на безпосередніх убивць, а в разі, коли вони невідомі, на відомого члена української організації.
3. Передбачаючи можливість більшої терористичної акції, спрямованої проти одного з підпорядкованих округу підрозділів, наказую розвідати дані про низку осіб, відомих шкідників, які належать до місцевого керівництва українських організацій і на яких можна одночасно вдарити. Застерігаю, що такого удару можна завдати лише за моїм рішенням.
4. У жодному випадку не повинно бути провокацій з нашого боку.
Про випадки вбивств і наші відплатні дії належить негайно складати донесення і спостерігати реакцію місцевого як польського, так і українського населення.
/-/ Стах
С А КС PZPR, zesp. 2400/2, sygn. 203/XY-8, s. 111.
[ЗВІТ СУСПІЛЬНОЇ РАДИ СХІДНИХ ЗЕМЕЛЬ ВІД 5.VI. 1944 р.] п. 3. У Східній Малопольщі прихід на цю територію Дивізії СС створює небезпеку нової хвилі вбивств. Настрої у дивізії не залишають щодо цього жодних сумнівів. Тамтешнє населення бачить порятунок у швидкому радянському просуванні. Цей факт найкраще малює загрозливу ситуацію. СРСЗ висуває пропозицію, якщо українці будуть продовжувати вбивати поляків, здійснити негайну відплату стосовно українців, які перебувають на території Центральної Польщі. п. 4. Активізація державної і військової праці на Поліссі потребує підтримки громадськими діячами шляхом: а) допомоги у створенні державного апарату. У зв'язку з цим належало б утворити тут регіональні групи для головних поліських осередків; б) залучення добровольців до АК у Поліссі; в) допомоги у пропагандистській роботі.
СЛ КС PZPR, zesp. 2225/10, sygn. 202/11-52, s. 21.
У СПРАВІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ В КРАКОВІ Й ВАРШАВІ
З огляду на український терор у Львівському окрузі встановлено, що українські організації утворили для своїх цілей українські осередки у Кракові і Варшаві. У Кракові українська організація, створена націоналістичними діячами, які втекли у 1939–1941 рр. від більшовиків, утримує організований центр, видає газету «Українські Вісті», є осередком для контактів з еміграцією у Празі й Берліні, переховує людей зі Східної Малопольщі, що втекли від польських або німецьких репресій. Подібна організація, проте меншого масштабу, існує у Варшаві.