Комедії

Змагання й суд звелів улаштувати він,

Щоб їх мистецтво оцінити.

Ксантій

Чом тоді

За трон цей і Софокл не йде змагатися?

Еак

Не хоче, Зевсом свідчусь! Як зійшов в Аїд,

Поцілував Есхіла й руку дав йому,

79о д той на ТрОНі поряд посадив його.

Тепер і він гадає, Клідемід, казав,

Зайняти чергу. Пощастить Есхілові,

То він не зрушить з місця, а як ні, тоді

Сам з Евріпідом вийде на змагання він. [426]

Ксантій

Коли ж це буде?

Еак

Дуже скоро, свідок Зевс!

От, саме тут ця дивина відбудеться, -

На терезах мистецтво будуть важити.

Ксантій

На безмін візьмуть, мов ягня, трагедію?

Еак

Мірила слів, косинці й локті винесуть,

800 Квадратні форми...

Ксантій

Цеглу вироблятимуть?

Еак

І важелі, і клиння. Евріпід казав,

Що по словечку розбере трагедії.

Ксантій

Есхіл, гадаю, дуже цим розгніваний.

Еак

Як бик, він глянув, лобом в землю вставившись.

Ксантій

А хто ж суддя?

Еак

Та вже було мороки з цим!

Людей розумних небагато знайдете,

Та ще й афінян кликать не схотів Есхіл.

Ксантій

Немарно ж їх вважає він за злодіїв.

Еак

А інші всі не тямлять у поезії

810 Нічого. Отже, до твого господаря

Звернулися, - він у мистецтві знається. [427]

Зайдім до мене! Як пани посваряться,

То нам напевне доведеться плакати.

Еак і Ксантій заходять в лвері Плутонового дому.

ОДА

Перша половина хору

Жовчю жахливого гніву поет закипить громоносний,

Щойно свого красномовця-суперника вгледить,

що зуби

Точить на нього, і в люті безтямній очима

Він поводити почне.

В блиску шоломів слова конегриві злетяться до бою,

Стружки тонкої різьби попливуть у словесного

майстра,

820 Тільки б од збройнокомонних відбитись атак

гострослова,

Від гучних його промов.

Гриви густої до пліч розкуйовдивши кучми патлаті,

Зсунувши брови грізні, зареве і вергати почне він

Хрип цвяхозбиваних речень, мов вітер, що снасті

і дошки

Рве з хисткого корабля.

Потім словес балакливий митець і дошкульний

цінитель,

Свій розпустивши язик і заздру вузду закусивши,

Плетивом дотепів речення пишні здолає,

Щоб легенів не трудить.

ЕПІСОДІЙ П'ЯТИЙ

Завзято сперечаючись, входять Есхіл і Евріпід,

з ними Діоніс.

Евріпід

830 Не умовляй же, трону не зречуся я!

Кажу ж, за нього дужчий я в майстерності.

Діоніс

Чого ж мовчиш, Есхіле? Чув, що каже він?

Евріпід

Спочатку задається, - так же само нас

Морочив він, звичайно, і в трагедіях. [428]

Діоніс

Не будь же й ти зарозумілим, друже мій!

Евріпід

Його я добре знаю, розкусив давно, -

Співець він дикунів самозакоханий,

Що ні вгнуздать, ні зачинити уст його,

Ні переговорить вельбучномовного.

Есхіл

840 ци и справді так, богині плід городньої?