Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин

туцнути — вдарити, буцнути (лобом, рогами).

Уважати — знати.

узвати — покликати, запросити.

уколотити — вбити.

уп’ять — знову.

устава — закон, наказ.

утечи — втекти.

утіпати — наздоганяти.

Файний — гарний.

фасувати — тут: таланити.

фіра — хура, підвода, віз.

флінта — рушниця.

фукс — лисиця.

Хаміль-хаміль — туп-туп, ступ-ступ.

хамло — тут: хмиз.

харлак — злидар, бідак.

хижка — хатинка.

хло — хлопче.

хомик — хом’як.

хопта — бур’ян, хмиз.

хосен — користь, добро.

Цапки — дибки.

церез — через.

цес — цей.

ци — чи.

цимбори (цімбори) — приятелі.

цілковий — грошова одиниця.

цінькати (сцінькотіти) — цвірінькати.

цуг — військовий загін.

цуд — чудо, диво.

цяпка — крихта.

Чимборше — чимдуж, якнайскоріше.

чисниця — тут: міра (чисниця — три нитки, десята частина повісма).

чонутись — тут: похилитись.

чос — прочуханка.

Шархнутись — доторкнутись.

шваб — німець.

шиковати — тут: будувати, споруджувати.

шквиря — сніг з вітром, хвища, завірюха.

шлятися — никати без діла; волочитись.