Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
У день, коли Верховна Рада повинна була прийняти рішення про повернення до Конституції 2004 року, «Правий сектор» та «Самооборона Майдану» в масках та з бітами провели попереджувальний мітинг біля стін українського парламенту з метою натиснути на депутатів. На центральній площі Києва кияни запропонували провести акцію «За чистий Київ» та прибрати сміття в центрі міста. Але протестувальники сприйняли цю акцію як спробу влади прибрати барикади. Представники «Самооборони Майдану» розігнали киян, що прийшли на «суботник», а лідери опозиції закликали українців записуватися в загони самооборони й організовувати майдани в східних областях України. Цим скористалися проросійські організації, що почали агітацію проти «Правого сектора» та київського Майдану.
Сутички між демонстрантами відновились 18 лютого, в день засідання Верховної Ради, коли опозиція вимагала парламент повернутись до Конституції 2004 року. Сили правопорядку перегородили шлях демонстрантам на шляху до парламенту. Ті, у відповідь, стали кидати в міліцію і «Беркут» камінням, пляшками із запальною сумішшю. Вантажівки, що перегороджували шлях демонстрантам, були підпалені.
У самому парламенті правляча партія, у відповідь на спробу опозиції внести проект постанови про повернення до Конституції 2004 року, спробувала створити комісію для обговорення та підготовки відповідного рішення. Опозиція не погодилась та заблокувала трибуну; правляча партія залишила зал засідань. Прорватись до трибуни комуністам опозиціонери також не дозволили. В результаті проект постанови про повернення до Конституції 2004 був зареєстрований, а ситуація в парламенті ввійшла в робоче русло. Однак на підступах до Верховної Ради зіткнення тривали. Будинок офіцерів захопили та перетворили в «пункт швидкої допомоги». Офіс Партії регіонів підпалили, один із їхніх працівників загинув.
Подальші події без перебільшення можна назвати трагічними. Сили правопорядку стали витісняти демонстрантів назад, на Майдан, вивільняючи від майданівців урядовий квартал. Розпочалась «антитерористична операція» з очищення столичного центру, що тривала майже добу. 25 людей було вбито, більше 350 поранено (200 госпіталізовано).
Погодившись на переговори з опозицією, Янукович висунув вимогу припинити збройне протистояння демонстрантів, які з вечора 18 лютого були практично заблоковані на Майдані внутрішніми військами та «Беркутом». Для очікуваного відступу людей з Майдану залишили тільки дві вулиці. Відтак силовики взялися за очищення самої площі.
Лідери націоналістичної партії «Свобода» закликали жителів західних областей України вирушати до Києва та підтримати демонстрантів. У відповідь влада заблокувала просування автотранспорту в бік столиці. Залізницю було паралізовано. Через Київ проїжджали лише транзитні потяги, пасажири яких зі здивуванням дивились на спорожнілі перони Київського вокзалу. Силовики призупинили трансляцію одного з центральних телеканалів. Кличко та Яценюк закликали до дострокових президентських та парламентських виборів і звернулись до президента з вимогою зустрітись, оголосити перемир’я, вивести «Беркут» з Києва та відкликати міліцію.
У регіонах знову розпочались захоплення адміністративних будівель. У Дніпропетровську, Миколаєві, Херсоні, Полтаві, Чернігові, Хмельницьку, Житомирі зруйнували пам’ятники Леніну (рух отримав назву «ленінопад»). Частину пам’ятників завчасно демонтували прихильники комуністичної партії та заховали. Кримінальні провадження щодо руйнування пам’ятників урядом не порушувалися через «відсутність складу злочину та через те, що дані пам’ятники не входили до культурної спадщини». Знесли та демонтували 70 пам’ятників та бюстів вождя революції. Спроби зруйнувати пам’ятники Леніну були навіть у Харкові, Луганську, Запоріжжі та Донецьку, однак місцева влада запобігла зносу.
Зустріч Яценюка та Кличка з президентом Януковичем в ніч з 18 на 19 лютого все ж таки відбулась, однак не мала очікуваних результатів. Сторони обмежились взаємними звинуваченнями та компромісу не досягли. Наступного ранку в Києві протестувальники продовжили боротьбу: зайняли Головпоштамт, Консерваторію та Держкомтелерадіо. Захоплювали склади зі зброєю, продовжили будівництво барикад на вулиці Грушевського, що вела до парламенту. Фонди музею історії Києва, де, крім іншого, зберігали старовинну та раритетну зброю, розграбували. Влада почала зводити бетонні перешкоди поруч з Верховною Радою, а з Дніпропетровська до столиці викликали 25-у повітрянодесантну бригаду для посилення охорони складів зі зброєю.