Беру свої слова назад

Тим часом немає чого звинувачувати «Ставку Головного Командування» за директиви, віддані 22 червня, бо зазначена Ставка була створена 23 червня. І сам Жуков нам про це повідомив.

Головним же автором Директиви No 3 Жуков виставляє Сталіна. Сталін нібито, не питаючи порад у великого полководця, все сам вирішив і наказав поставити підпис Жукова... Хоча сам Жуков розповідає, що 22 червня бачив Сталіна розгубленим і пригніченим. Але розгублена і пригнічена людина, яка не знає, що робити і що здійснити, не може бути наполегливою.

Але головне навіть не в цьому.

Жуков розповідає нам про якийсь контрнаступ, хоча в Директиві No 3 немає такого терміну. Ні про який контрнаступ тоді мова не йшла. І навіть офіційна «Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. 1941-1945» змушена визнати, що війська кинули не в контрнаступ, а в наступ, який потім вилився в невдалі контрудари. Іншими словами: задум був один, а результат інший. А Жуков каже про те, що спочатку задумувався контрнаступ.

Чи велика різниця?

Велика.

«Контрнаступ - перехід від оборони в рішучий наступ з метою остаточного розгрому наступаючого противника, ослабленого в попередніх боях і без здатності до розвитку успішного наступу. Контрнаступ на відміну від звичайного наступу готується в ході оборонних боїв і битв, коли оборонці в максимальному ступені виснажили і знекровили наступаючого ворога» (Короткий словник оперативно-тактичних і загальновійськова слів (термінів). М., 1958. С. 142).

Офіційний варіант історії, як ми бачили вище, каже не про контрнаступ, а про наступ. І тільки з книжки Жукова можна дізнатися, що військам було поставлене завдання саме на контрнаступ. Сенс брехні Жукова ось до чого зводиться. Термін «контрнаступ» передбачає відповідні дії. Але їх не було. Командування Червоної Армії кинуло Північно-Західний, Західний і Південно-Західний фронти в наступ на територію противника, намагаючись діяти за передвоєнними наступальними планами (бо інших не було). Обидва агресори, і червоний, і коричневий, наступали одночасно. Але у Гітлера була перевага: він рубанув першим. І ще: радянський наступ готувався на початок липня 1941 року. А його наказали розпочати 23 червня. Але в самий останній момент перед будь-якою грандіозною дією існує момент повної неготовності. За годину до фінального матчу всі хокеїсти - в роздягальні без штанів. За день до весілля - суєта, метушня, столи не накриті, а пиріжки ще пекти не починали. За два тижні до раптового удару по противнику мільйонні маси військ - у вагонах, на дорогах або в прикордонних лісах, мільйони тон боєприпасів, палива, запасних частин - у дорозі, системи зв'язку мирного часу вже не діють, а системи зв'язку військового часу ще не діють , штаби вже таємно знялися з місць постійної дислокації, але ще не розгорнулися повністю на командних пунктах воєнного часу, машини - в останньому ремонті, танкові двигуни розібрані, йде налагодження, підгонка, доведення.