Беру свої слова назад
- Автор: Суворов Виктор
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Сталкер
- ISBN: 966-696-874-6
- Переводчик: Олег Петрович Дрогомирецький
- Жанр: История
Электронная книга - «Беру свої слова назад». Краткое содержание книги:
Якщо немає засобів тяги для артилерії, став її в оборону. Якщо немає автотранспорту для перевезення піхоти і всього необхідного для ведення боїв, став піхоту в оборону, та ближче до артилерії і до тих місць, де зосереджені стратегічні запаси. Але нічого цього не було зроблено.
До ранку 23 червня колони піхоти, змучені і смертельно втомлені після нескінченних маршів, далеко відстали від танків. Люди не спали по 24 години й більше. І нічого не їли. Артилерія або відстала від танків, або залишилася на своїх місцях. Танкові колони без піхоти, без артилерії, без прикриття авіацією нескінченними валками рвалися до кордонів. А їх безкарно бомбили і розстрілювали з повітря. На рубежах вступу в бій радянські танкові дивізії опинилися без палива. І стали. Тисячі танків, які країна, недоїдаючи, будувала роками, були покинуті в лічені дні. Десятки тисяч підготовлених танкістів опинилися в полоні. Після них у танкових військах воювали люди майже без підготовки...
Піхоту без танків і артилерії (і без боєприпасів) також безкарно розстрілювала німецька авіація.
Артилерія без прикриття піхоти і танків взагалі беззахисна ...
23 червня Червона Армія отримала повторний дробильний удар по тому ж уже проламаному черепу. І пішло, і поїхало... Кадрова Червона Армія загинула і була взята в полон...
– 5 -
«Красная звезда» (24 липня 2001 р.) називає причини, які спричинили за собою розгром надпотужного радянського Західного фронту. У числі причин: «Відсутність у фронту резервів і оборонного рубежу по річці Щара і зняття з нього військ в ніч з першого на другий день війни, внаслідок чого противник, безперешкодно зайнявши його, створив умови для оточення військ 3-ї та 10-ї армій , запізніле зайняття рубежів УРів вздовж старого держкордону військами 13-ої армії».
Іншими словами, 22 червня треба було віддати наказ військам стати в оборону позаду річок, а військам 13-ї армії, яка перебувала у другому ешелоні Західного фронту, негайно займати покинуті укріплені райони вздовж старого державного кордону. Замість цього війська отримали наказ: Без підготовки - вперед! Ура! Даєш Сувалки!
І «Красная звезда» визначила винуватця. Вона наводить думку генерал-полковника В.І. Кузнєцова, який у той момент був генерал-лейтенантом, командувачем 3-ї армії Західного фронту: «Кузнєцов повідомив, що вважав невірною вказівку Кулика про організацію 24 червня контрудару частинами армії в загальному напрямку на Гродно-Сувалки з метою забезпечення з півночі ударної групи фронту у складі 10-ї армії і мехкорпусу Хацкелевича. Справа в тому, що корпус мав тоді пального всього на півтори заправки, авіація фронту була розгромлена, фланги фронту відкриті».
Отже, «Красная звезда» в усьому винуватить Маршала Радянського Союзу Г.І. Кулика, це нібито він віддавав накази на проведення самогубного наступу.
Але цей номер у товаришів з «Красная звезда» не пройде. Маршал Радянського Союзу Кулик Григорій Іванович дурну Директиву No 3 не підписував. Під цією злочинною директивою, яка занапастила Червону Армію і весь Радянський Союз, стоять три підписи. У тому числі й підпис Жукова.
– 6 -
Цікаво, як сам Жуков оцінює цей документ і кого звинувачує.
«Слід вказати ще на одну помилку, допущену Головним Командуванням і Генштабом, про яку я вже частково казав. Мова йде про контрнаступ згідно з Директивою No 3 від 22.6.41 року. Ставлячи завдання на контрнаступ, Ставка Головного Командування не знала реальної обстановки, що склалася під кінець 22 червня. Не знало обстановки й командування фронтів. У своєму рішенні Головне Командування виходило не з аналізу реальної обстановки й обґрунтованих розрахунків, а з інтуїції і прагнення до активності без урахування можливостей військ, чого в жодному разі не можна робити у відповідальні моменти збройної боротьби» (Спогади та роздуми. М., 1969. С. 264).
Мене знову і знову вражає неповторна відчуженість Жукова: це все вони, Ставка Головного Командування і Генштаб, допустили непрощенні помилки. А сам геніальний начальник Генерального штабу, який директиву підписав, тут зовсім ні при чому. І Жуков тут же вичитує Ставці Головного Командування і Генеральному штабу: не можна так, дорогі товариші! Не можна! У відповідальні моменти збройної боротьби треба діяти інакше!