Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.
У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.
Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно.
1. Чотири види договорів, які названі в п. 1 — 4 ч. 1 ст. 1107 ЦК, змістовно практично вичерпують собою всі види можливого розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Однак не виключається встановлення законом або договором інших правових форм. Однією із таких правових форм є договір комерційної концесії (ст. 1115 — 1129 ЦК). Оскільки договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності визнається видом договорів, на підставі яких здійснюється розпоряджання правами інтелектуальної власності, до таких договорів за відповідних умов можуть бути віднесені договори підряду на проведення проектних і пошукових робіт (ст. 887 — 891 ЦК), а також договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ст. 892 — 900 ЦК).
2. Письмова форма договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності є обов’язковою, а її порушення тягне нікчемність договору. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону «Про авторське право і суміжні права» [133] в усній формі може укладатись договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).
3. Положення ч. 2 ст. 1107 ЦК про письмову форму договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності застосовуються до ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Видача ліцензії є одностороннім правочином. Але ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності в ч. 1 ст. 1107 ЦК визнається одним із видів договорів на використання об’єктів права інтелектуальної власності. Тому до неї також застосовується ч. 2 ст. 1107 ЦК.
Стаття 1108. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності
1. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності).
2. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.
3. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.
Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.
Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об’єкта у зазначеній сфері.
Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.
4. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об’єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).
1. Відповідно до ч. 1 ст. 1108 ЦК ліцензія надає право використання об’єкта інтелектуальної власності «в певній обмеженій сфері». Мається на увазі, що право на використання такого об’єкта без будь-яких обмежень на певний строк передбачає укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності (ст. 1113 ЦК).
2. Право використання об’єкта права інтелектуальної власності на підставі ліцензії зазвичай підлягає оплаті. Це обумовлює необхідність погодження ліцензіаром і ліцензіатом питань, що стосуються розміру та порядку внесення плати за користування об’єктом права інтелектуальної власності. Тому ч. 2 ст. 1108 ЦК і передбачає, що ліцензія може бути оформлена як окремий документ, а може бути складовою частиною ліцензійного договору. Не виключається видача ліцензії як здійснення одностороннього правочину і одночасне укладення договору про умови здійснення плати за використання об’єкта інтелектуальної власності.