Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Незважаючи на те, що ст. 91 ЦК визнає за всіма юридичними особами приватного права загальну цивільну правоздатність, ч. 2 ст. 1079 ЦК називає як можливих клієнтів у договорах факторингу фізичних осіб та юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. Але при цьому законодавець уникає наголошення на тому, що клієнтом в таких договорах можуть бути «тільки» названі тут особи. Тому безпідставним було б твердження про те, що із ч. 2 ст. 1079 ЦК випливає заборона для інших юридичних осіб приватного права укладати договори факторингу в якості клієнтів. Більше того, в силу ст. 167, 168 — 169 ЦК клієнтами за договорами факторингу можуть бути держава (Україна), Автономна Республіка Крим, територіальні громади. Юридичні особи публічного права можуть також виступати як клієнти в договорах факторингу, якщо це передбачено чи допускається правовими актами, що визначають їх спеціальну правоздатність.
2. Що стосується фактора, то ним можуть бути банки, юридичні особи, що мають статус фінансової установи та отримали відповідну ліцензію (ст. 5, 7 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [135]). Відповідно до цього Закону та ч. 3 ст. 1079 ЦК фізична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності та отримала відповідну ліцензію, також може здійснювати факторингові операції. Цей висновок випливає із п. 7 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 35 названого Закону.
Стаття 1080. Недійсність заборони відступлення права грошової вимоги
1. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов’язань або відповідальності перед боржником у зв’язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
1. Ця стаття містить оригінальні правила, відповідно до яких умова договору, якою забороняється або обмежується відступлення права грошової вимоги, має чинність, її порушення тягне відповідальність кредитора, який відступив право грошової вимоги, перед боржником. Але ж дійсним визнається і договір факторингу, укладений всупереч договірній забороні чи договірному обмеженню відступлення грошової вимоги. Положення ст. 1080 ЦК є одним із проявів тенденції до легалізації наслідків цивільного правопорушення.
Стаття 1081. Відповідальність клієнта перед фактором
1. Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
2. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
3. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред’явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
1. Відповідальність клієнта за дійсність вимоги, яку він відступає, є логічною. Але ч. 1 ст. 1081 ЦК допускає можливість встановлення договором умови про звільнення клієнта від відповідальності за дійсність грошової вимоги.
2. Визнання дійсною грошової вимоги, право якої відступається, якщо в момент відступлення клієнт не знав про обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу, не означає, що це в який-небудь спосіб впливає на право боржника не виконувати вимогу, яке він отримав на законній підставі. Якщо боржник має право не виконувати вимогу кредитора, то після відступлення цієї вимоги боржник не зобов’язаний виконувати її на користь фактора.
Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторові
1. Боржник зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов’язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов’язку перед ним.