Україна: шляхом незалежності чи неоколонізації?
- Автор: Сенченко Николай Иванович
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-245-4
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Україна: шляхом незалежності чи неоколонізації?». Краткое содержание книги:
Важливо для автора (як, звісно, й для більшості української людності), чи прозріє нарешті так звана політична еліта країни, аби побачити далеко не завжди благородну діяльність колоніальної адміністрації, що часто маніпулює навіть представниками державних органів.
Глибоко аналізуючи це питання, вчений-дослідник залишає його відкритим, він запрошує до роздумів над ним своїх співвітчизників, яким небайдужа доля Вітчизни й по-справжньому дорога її незалежність.
Для фахівців з теорії та історії управління суспільством, а також для широкого загалу читачів.
Багато відомих учених вважають думку про наявність центрів, що виношують ідеї світового панування, бездоказовою. Але... В російській “Независимой газете” за 7 вересня 2000 року з’явилася стаття генерального директора інформаційного аналітичного агентства при управлінні справами президента Російської Федерації (РФ) Олександра Ігнатова “Стратегия “глобализационного лидерства” для России. Первоочередные непрямые стратегические действия для обеспечения “национальной безопасности”. Йдеться в ній про існування та вплив Світового уряду на процеси глобалізації, які відбуваються у світі. “Ключовим фактором, що впливає на сучасні глобалізаційні процеси, — зазначає О. Ігнатов, — є діяльність Світового уряду. Не вдаючись у жахливі подробиці, можливі наслідки змови, потрібно визнати, що ця наддержавна структура цілком ефективно виконує роль штабу “Нового світового порядку”. Однак у своїй діяльності ця організація орієнтується на інтереси нечисленної еліти, об’єднаної етнічною родинністю й ініціюванням в ложах деструктивної спрямованості. Цю ситуацію — узурпацію влади в Світовому уряді хасидсько-парамасонською групою — треба якомога швидше змінити”.
2.1. Новий світовий порядок
Постановка проблеми створення єдиного світового уряду не нова. Однією з офіційних організацій, що підтримують цю концепцію, є орден Ілюмінатів, заснований 1 травня 1776 року Адамом Вейсгауптом, професором канонічного права в університеті Інгольдштадт у Баварії. Цей орден, як Фенікс із попелу, завжди відроджується в періоди активної фази світової революції під різними вивісками й новими ідеологічними міфами. Однак мета його завжди незмінна і професором Вейсгауптом визначена так: “Необхідно встановити універсальний режим та всесвітню імперію...”
Усі сучасні масонські організації спрямовують свою діяльність на досягнення цієї мети. Це всесвітнє братство має своїх членів в Америці, і вони також підтримують створення єдиного світового уряду. Про цю таємну організацію Пауль Фішер у своїй книжці “За дверима ложі” (Fischer Paul. Behind the Lodge Door. Published by Shield Publishing, Inc., Washington D.C. 1988) писав: “Масонство врешті-решт правитиме світом”.
Доктрина нового світового порядку розроблялась американськими геополітиками починаючи з 70-х років, і вперше була озвучена президентом Сполучених Штатів Америки (США) Джорджем Бушем у 1991 році. Після закінчення війни в Персидській затоці президент Джордж Буш і радник з національної безпеки генерал Брент Скаукрофт проголосили кінець війни як початок нового світового порядку. Фактично президент США публічно заявив, що загибель Кувейту — річ другорядна. А досягнення, єдине й суттєве, — пришестя нового світового порядку.
29 січня 1991 року президент Буш звернувся до свого народу і до конгресу США з такими словами: “На карту поставлено дуже багато й значно важливіше, ніж одна маленька країна. Це велика ідея нового світового порядку, в якому розрізнені нації з’єднаються воєдино, поставивши перед собою велику спільну мету: досягти головної мрії людства — миру й безпеки, свободи і справедливого закону. Такий мир вартий нашої боротьби, вартий майбутнього наших дітей”.
До цього американські геополітики розглядали два варіанти розвитку подій у “холодній війні” з Радянським Союзом. Перший передбачав повну перемогу Заходу в геополітичній дуелі зі Сходом, а другий — конвергенцію (злиття) двох ідеологічних супротивників у щось єдине і встановлення нового світового порядку й створення світового уряду.
2.2. Мондіалізм
Другий варіант концепції, що виникла задовго до остаточної перемоги Заходу в “холодній війні”, отримав назву “мондіалізму”. Зміст цієї концепції полягає в неминучості повної планетарної інтеграції, переходу від множинності держав, народів, націй і культур до “уніформного світу”. Новий американський проект “світового уряду” назвали “мондіалізм” — від французького слова mond — світ. Новий світовий порядок і месіанство окремих націй, народів і є завуальованою формою ідеї створення світового уряду. Через те що засоби масової інформації контролюються представниками “обраного народу”, ці ідеї всіляко замовчуються, особливо в нашій країні.