Почни з Чому
- Автор: Синек Саймон
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 978-966-500-769-2
- Переводчик: Вікторія Вишенська
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Почни з Чому». Краткое содержание книги:
Ця книжка — про природну модель мислення, дії та спілкування, завдяки якій лідер надихає тих, хто поряд. Кожен здатен цьому навчитися. Трохи дисципліни — і будь-який працівник (чи навіть підприємство!) зможе стати джерелом натхнення для інших, вести за собою, просувати ідеї та бачення у своєму середовищі та поза його межі. Книга написана на основі біографій реальних людей та історій розвитку компаній, які реалізували цю модель. Усі вони починали з ЧОМУ.
Протягом кількох років поруч зі мною були люди, які давали мені змогу перепочити і допомагали рухати мою справу вперед. Дякую Труді Болдвін, директору докторантури у сфері стратегічної комунікації в Колумбійському університеті (прекрасна програма), Джиму Бер’єну, який повірив у мене, та невтомному Джеку Дейлі, який навчав мене, П’єру Фоксу, Денісу Ґленнону, який підштовхував мене, Кевіну Ґьотсу, Тоні Ґомсу, Полу Ґамбіннеру, який власне «подав мені мою професію на срібній тарілочці», Памелі Моффа, Ріку Сапіо, який і зараз робить для мене багато доброго, Алані Вінтер та Метту
Вайсу за прохання поділитися своїми думками з широкою авдиторією, а також Діреку Вердмолдеру, який повірив у мене вже з самого початку.
Я дуже вдячний усім напрочуд розумним людям, з якими я познайомився у ВВС США, які не побоялися вийти за межі звичного і спробувати щось інше. Вони втілюють ЧОМУ ВВС США, а саме: знайти і реалізувати кращий спосіб робити те чи те. Я вдячний генерал-майору Ервіну Лесселу (який уперше представив мене у цьому відомстві), генерал-майору Вільяму Чемберсу, бригадному генералу Волтеру Ґівану, бригадному генералу Дешу Ямісону (який ніколи не припиняв вірити), генерал-майору Деррену Мак Дью, бригадному генералу (з призову) Мартіну Небауеру (який знає стільки, скільки я ніколи не знатиму), Крісті Нолта, бригадному генералу Жанет Теріаноста підполковнику Деде Голфілу (ви мені винні одну річ, ДеДе).
Я безмірно вдячний усім видатним людям, з якими мав відверті розмови, що стали поштовхом для багатьох ідей і зрештою сформували концепцію Золотого Кола та його складників. Дякую Кендрі Куппі, яка допомогла мені вийти із скрути наприкінці 2005 року, та Марку Куппі, який вказав мені правильний напрямок. Я вдячний Пітеру Вайбрау, який побачив проблему, що назріла в Америці, й допоміг мені зрозуміти нейрологію загалом. Я вдячний Кірту Ґанну, який завдяки своєму фантастичному вмінню розповідати наштовхнув мене на поняття розриву. Кожна розмова з Браяном Колінзом відкривала щось нове. Дякую Жорель Лааско, яка навчила мене досягати того, у що я вірю. Вільяму Урі, який показав мені шлях, яким я йду, а також генерал-лейтенанту Дейвіду Дептулі, який, очевидно, найрозумніший з усіх людей, яких я зустрічав, і який відкрив мені новий погляд на вирішення дуже складних проблем.
Моє розуміння ЧОМУ було б неповним без розмов, допомоги і підтримки Ніка Аскью, Ричарда Балтімора, Крістофера Беннетта, Крістін Беттс, Аріан де Бонвуазен, Скота Борнстайна, Тоні Конза, Вімала Дуггала, Дугласа Ферстіна, Натана Френкеля, Джі Нан Ґлазґоу, Камерона Геролда, Джона Гіллера, Моріса Каспі, Пітера Лафера, Кевіна Ленґлі, Нікі Лемон, Сета Ллойда, Брюса Лоуї,
Кори Лакер, Карла та Еґі Меллорі, Пітера Мартенса, Бреда Мелтзера, Нелла Мерліно, Ейлі Міллер, Джефа Морґана, Алана Ремера, Памели і Ніка Родіті, Елен Рор, Ланса Платта, Джефа Ротстайна, Браяна Скудамора, Енді Сіґела, Джона Степлтона, Руді Відала, учасників Зібрання Титанів 2007 та 2008 років, а також учасників єдиного проведеного Балу-містерії.
Я вдячний своєму старенькому дідусеві Імре Клаберу, завдяки якому зрозумів, що набагато цікавіше бути трішечки ексцентричним, аніж повністю нормальним. Вдячний моїм батькам, Стіву і Сьюзан Сінекам, які завжди казали мені: «Йди туди, куди тебе кличе твій барабан». Я вдячний Сарі — моїй дивовижній, чудесній сестрі, яка схвально ставиться до того, що моя голова десь у захмарній височині, й робить усе, щоб ногами я міцно стояв на землі.
Є кілька книжок і авторів, які роками надихають мене, дають поштовх новим ідеям і відкривають для мене нові перспективи: роботи Кена Бленчарда, Тома Фрідмана і Сета Ґодіна, «Морська зірка і павук» Орі Брафмана і Рода Бекстрома, «Спершу, треба діяти не за правилами» Маркуса Бакінема, «Good to Great» Джима Коллінза, «Сім звичок високоефективних людей» Стівена Коуві, «4-годинний робочий тиждень» Тіма Феррісса, «Ніколи не їжте на самоті» Кейт Ферраззі, «Е-міф» Майкла Ґербера, «Підказка» та «Не такі, як усі» Малколма Ґледвелла, «Хаос»Джейма Ґліка, «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмена, «Madeto Stick» Чіпа і Дена Хітів, «Хто чіпав мій сир?» Спенсера Джонсона, M.D., «Монах і загадка» Ренді Комісара,