Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
292.3. У даному пункті (за аналогією з нормами підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 розділу ІІІ цього Кодексу, стосовно визначення складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств) зазначається, що до складу доходу, отриманого платниками єдиного податку як фізичними, так і юридичними особами, за звітний період, включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (яка, згідно з пп. 14.1.257 статті 14 розділу І цього Кодексу, відноситься до поняття безповоротної фінансової допомоги), та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), детальну характеристику яких наведено у коментарях до пункту 137.10 статті 137 розділу ІІІ цього Кодексу.
При цьому слід зазначити, що (згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 розділу ІІІ цього Кодексу) вартість безоплатно отриманих платником єдиного податку протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) визначається за цінами, не нижчими за звичайні. А під звичайною ціною згідно з підпунктом 14.1.71 пункту 14.1. статті 14 розділу І цього Кодексу слід розуміти — ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлені у статті 39 цього Кодексу. Однак згідно з п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України передбачено, що ст. 39 набирає чинності з 1 січня 2013 року, а до цього застосовуються норми п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
292.4. Цим пунктом передбачено, що у разі надання суб’єктом господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування, послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами, доходом є лише сума його винагороди як повіреного (агента). А кошти або вартість майна, що надходять платнику єдиного податку як повіреному або агенту, в межах договорів доручення (які застосовуються згідно з гл. 68 ЦКУ), транспортного експедирування (які застосовуються згідно з гл. 65 ЦКУ ст. 316 ГКУ) або агентських договорів (які застосовуються згідно зі ст. 297 ГКУ) у його доходах не враховуються.
Слід зазначити, що норми коментованого пункту за своєю сутністю дещо збігаються з нормами підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 розділу III цього Кодексу стосовно визначення доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. Однак між ними все ж таки існує доволі значна відмінність.
Так, суб’єкт господарювання, що є платником податку на прибуток, надаючи послуги (виконуючи роботи) за будь-яким різновидом посередницького договору, відносить до свого доходу лише суму винагороди за цим договором, а вартість коштів або майна, що надходить йому як посереднику в межах цих договорів, відповідно до вимог пп. 136.1.19 даного Кодексу, не включається до складу його доходу, тому що при їх передачі не змінюється право власності. А суб’єкт господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування, має право тільки за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами віднести до свого доходу лише суму винагороди та компенсації за цими договорами. А за іншими посередницькими договорами, наприклад договорами комісії, платник єдиного податку повинен віднести до свого доходу не тільки суму винагороди, а й всю суму коштів або вартість майна, що надходять йому як посереднику (комісіонеру) за цими договорами.
292.5. У даному пункті визначається порядок перерахування у гривню доходу, отриманого платником єдиного податку в іноземній валюті. Згідно з даним порядком дохід, одержаний платником єдиного податку, виражений в іноземній валюті, підлягає перерахуванню у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів.
292.6. У даному коментованому пункті вказується, що датою отримання доходу суб’єкта господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування, є дата надходження коштів на його поточний рахунок (у касу), дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та дата фактичного отримання ним безоплатно одержаних матеріальних і нематеріальних цінностей (активів). Тобто податковий облік суб’єкта господарювання щодо єдиного податку передбачає застосування до доходу, отриманого протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), касового методу, який передбачає, що податкові зобов’язання виникають у момент надходження коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку, незалежно від дати відвантаження товарів (фактичного надання послуг).