Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.

— будь-який дохід, зокрема дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в матеріальній або нематеріальній формі (визначеній пунктом 292.3 цієї статті), тобто у вигляді суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Тобто, базуючись на загальному понятті доходу, що міститься у підпункті 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, та, враховуючи специфіку застосування спрощеної системи оподаткування, під доходом платника єдиного податку слід розуміти — загальну суму доходу платника єдиного податку від здійснення підприємницької діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах (а саме: суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг)) як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, за винятком доходів фізичної особи — платника єдиного податку, отриманих у вигляді пасивних доходів та доходів, отриманих ним від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Отже, до складу доходів платника єдиного податку відносять отримані доходи звітного періоду, які включають у себе як дохід від операційної діяльності, так і інші доходи.

При цьому дохід від операційної діяльності суб’єкта господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування (базуючись на нормах пункту 135.4 статті 135 розділу ІІІ цього Кодексу та враховуючи норми цієї статті), визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі (згідно з пунктом 292.4 цієї статті) винагороди повіреного (агента).

Інші доходи суб’єкта господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування, можливо визначити згідно з пунктом 135.5 статті 135 розділу ІІІ цього Кодексу, але при обов’язковому врахуванні обмежень, встановлених пунктом 292.1 цієї статті, та обмежень щодо можливості здійснення платником єдиного податку певних видів діяльності згідно зі статтею 291 цього розділу.

292.2. У цьому пункті встановлено порядок визначення доходу при продажу основних засобів (визначення цього терміна міститься у підпункті 14.1.138 розділу І цього Кодексу) виключно юридичними особами — платниками єдиного податку. У даному випадку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою платником єдиного податку — юридичною особою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю (визначення якої міститься у підпункті 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу), що склалася на день продажу.