Життєпис Білого Ворона [uk]

Як вирішили — так і зробили. Селище біля храму спорожніло. Всі мешканці його, вкупі з тими, що жили далі над рікою, пішли у глиб джунглів. Жриця лишилася в Святині. Вона не боялася — жоден лоянець не насмілився би осквернити храм будь-якого Божества.

Отже, ми попливли за течією… «Тигри» на веслах, я — біля стерна. Про Немлінь піклувався Найсінь. Якщо я ще не згадував, він свого часу був її вістовим і тілоохоронцем, бо його родина віддавна служила князям Нань. Немлінь поводилася з ним швидше як з братом, аніж як з підлеглим. Її перетворення на жінку з усіх воїнів найбільше вразило Найсіня. Але слухався він її завжди беззаперечно. Та й інші теж.

Моя дружина вже ось-ось мала народити, але я сподівався, що ми дістанемося до Побережжя раніше, ніж прийде її час. Та ба… Перед самим гирлом ми увійшли в такий туман, що не видно було протягнутої руки. І трапилося так, що всі поснули… Навіть вартовий. Певне, далася взнаки напруга останніх місяців. А коли прокинулись — довкола був Океан.

Воїн, котрий проспав варту, хотів вкоротити собі віку. Я ледве його зупинив — смерть і без того повисла над вітрильником. В нас було замало харчів і води… Насувалась буря… У Немлінь почалися пологи.

Бідолашна Немлінь… З нами не було жодної жінки. Її «тигри» знали десятки способів відбирати життя, але нічого не тямили в тому, як воно з’являється на світ. Я лихоманково згадував все те, що чув колись від Вербени про дітонародження. До голови полізли страшненькі історії, підслухані в дитинстві. Як вуйна Алтея трохи не зійшла кров’ю, коли народжувала передчасно Вереса… Як Вербена робила неньці Ясмині розтин живота, бо Мальва чи-то «лежала впоперек», чи-то «не так ішла». Опісля того ненька вже не могла народжувати дітей і назвала своїм сином ганьбу Лелегів на ім’я Білозір… Але що робити мені, якщо у Немлінь теж щось буде не так? Єдине, що я знав про пологи — це те, що треба розтяти пуповину…