Кришталеві дороги
- Автор: Дашкиев Николай Александрович
- Год: 1976
- Язык: украинский
- Год: Видавництво дитячої літератури “Веселка”
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Кришталеві дороги». Краткое содержание книги:
Коли випили по другій чарці, Курт бухнув без зайвих слів:
— Катрін, виходьте за мене заміж!
— Заміж?! — зареготала вона. — Курт, ви мені починаєте подобатись!.. Дасте на роздуми хоча б одну ніч, чи відповідати негайно?
— Негайно, Катрін. І я не жартую, я говорю цілком серйозно. Я довго думав перед тим, як зважитися на такий крок.
— Виходячи заміж не кохаючи, жінка продає себе. Так от, Курте, я коштую дуже-дуже дорого!
Він силувано посміхнувся:
— Міг би сказати, що згоден заплатити своїм життям. Але цей вираз надто заяложений.
— А головне — брехливий. Попрощавшись із життям, кохання не прагнуть… — Катрін зітхнула. — Я теж говорю серйозно, Курт. Мені двадцять сім років, зволікати з одруженням стає рисковано. Я вийду за вас заміж хоч завтра… однак лише в тому разі, коли у вас є мільйон доларів на поточному рахунку. Скажу вам: я виростала жебрачкою, отож не маю ніякого бажання померти під тином.
— Розумію вас… розумію… — Курт зітхнув, похнюпився. Потім зиркнув на Катрін з надією. — Ну, а якщо я вам дам гарантію на майбутнє?
Вона сіла йому на коліна, обняла руками за шию.
— Мій наївний, любий хлопчику, — про які гарантії мова?! Навіть маючи мільйон доларів у кишені, ви не гарантовані, що його не видеруть у вас тим чи іншим чином! А перспективи… Це просто красиві марення, якими втішають себе невдахи.
— Моя гарантія, Катрін, має дуже реальну базу. В мене є винахід, здатний принести десятки мільйонів. Тільки… тільки я не вмію його реалізувати. Довіритися в цій справі будь-кому сторонньому я не можу. А вам довірився б.
— Цікаво! — Катрін підвелася з його колін, сіла до столу, спершись підборіддям на сплетені пальці рук. — Розмова набуває ділового характеру, це мені подобається… Так у чому ж полягає суть вашого винаходу?
Її зелені променисті очі виблискували хижо, тонкі ніздрі тріпотіли, груди дихали прискорено.
“Тигриця перед стрибком!” — подумав Курт, але без страху, а навіть з задоволенням. Він зрозумів, що, мабуть, зробив зараз єдино правильний крок, бо кращої натхненниці й спільниці знайти б не зміг. Вона не кохатиме його, ні. Проте в ім’я любові до грошей стане йому найвірнішою подругою і захисницею. Все в житті продається, все. Тільки на різні речі й ціна різна.
Курт розповів Катрін про легкоплавке скло та про величезний риск, зв’язаний з реалізацією винаходу. Навів цифри, які красномовно засвідчили, що йдеться про справу надзвичайно зисковну. Висловив загальні міркування щодо стратегії й тактики можливих переговорів з промисловцями.
Слід віддати Катрін належне: вона все розуміла з напівслова. Поставила кілька дуже доречних запитань щодо юридичних прав винахідника, довго мовчала, зважуючи почуте, потім сказала сухо і навіть неприязно:
— Ну що ж, я приймаю вашу пропозицію, доктор Гешке. Ми з вами засновуємо потаємну фірму “Гіменей”. Або ні: “Вільний Гіменей”. Я стаю вашою дружиною, але без ніяких формальностей і без ніяких зобов’язань з мого боку.
Курт хотів заперечити, проте тільки поплямкав товстими губами.
— Не ображайтесь, Курт, — вела далі Катрін уже дещо м’якше. — Так буде краще для нас обох і для справи. Скажу по щирості: я вас не кохаю, але ви мені не огидний, навіть симпатичний. Тому й зраджувати вас без надто гострої потреби я не буду. Довіряти мені ви повинні повністю, наші прибутки ми чесно ділитимемо пополам. Запевняю, що я буду кращою дружиною для вас, аніж будь-хто інший. Але якщо ви збанкрутуєте — я залишу вас того ж дня. Влаштовують вас оці мої умови?
— Так! — відповів він після короткого роздуму.
— В такому разі — налийте повні-повнісінькі чарки та поставте платівку з будь-якою хорошою сумною мелодією. Оце й буде наше весілля.
Після цієї чарки бренді Катрін швидко сп’яніла. Спочатку вона реготала, мов навіжена, потім упала на ліжко, ридаючи. І знову підхопилася, вимагаючи вина.
Все було саме так, як і уявлялося Куртові останнім часом. Навіть зараз, одурманений алкоголем, що збуджував нижчі інстинкти, придушуючи світліші, він відчував себе негаразд, розуміючи, що якою б міцною не була укладена спілка з Катрін, це всього-на-всього комерційна угода, викликана до життя примарним сяйвом отого мільйона доларів… який ще невідомо, чи й дістанеться акціонерам-фундаторам потаємної фірми “Вільний Гіменей”.