Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця». Краткое содержание книги:
Річард теж розуміє, що не зможе цьому запобігти, тому відчуває свою провину. Він поодинці повинен нести гріх, в якому не зважився б зізнатися навіть єдиній людині, яку любив… І яку втратив.
Приєднуйтесь до Річарда і Келен в заключному романі про одну з найдивовижніших і незабутніх пригод, коли-небудь описаних. Вона почалася з першого правила, а закінчиться правилом правил, неписаним правилом, правилом, негласним з давніх часів.
З новим сходом сонця, світ зміниться назавжди…
Я вважала, що твоя скромність і смиренність послужать гарною основою для тебе, як майбутньої жінки. Однак це було грубою помилкою з мого боку думати так.
— Я ніколи й не підозрювала про це, — сказала Ніккі, і думки її відлетіли далеко в минуле, загубившись у спогадах про минулі часи.
— Але не думай що такою була лише ти одна. Були й інші послушниці, про яких я думала багато більше, і, як результат, вони через мене теж постраждали, і їм довелося набагато гірше. Більше за всіх на світі я довіряла Верні, але ніколи про це їй не говорила. Крім того, я послала її наосліп на пошуки, які тривали двадцять років, тому що вона була єдиною з послушниць, кому я могла доручити цю важку місію. І тоді почалася вся ця плутанина подій, на які, як мені здавалося, я могла вплинути, будучи посвяченою в Пророцтво. — Енн похитала головою. — Як же вона мене ненавиділа, за те, що я послала її в цю марну двадцятирічну подорож.
— Ти говориш про той час, коли Верна вирушила на пошуки Річарда?
— Так, — посміхнулася Енн самій собі. — Це була подорож, в якій вона знайшла і саму себе. — Деякий час Енн мовчала, відновлюючи в пам'яті череду всіх тих подій, а потім з посмішкою звернулася до Ніккі, — Пам'ятаєш, коли Верна, нарешті, повернулася разом з ним? Пам'ятаєш той перший день, коли у великому залі зібралися всі Сестри, щоб привітати Верну із закінченням настільки тривалого пошуку нового учня, яким виявився зовсім не хлопчик, а вже дорослий чоловік — і це був Річард.
— Я пам'ятаю, — сказала Ніккі у відповідь, заразившись посмішкою від Енн. — Я сумніваюся, що ти можеш повірити у те, що з того самого моменту в Палаці Пророків все змінилося. Коли я побачила Річарда вперше, я присягнулася собі, що стану однією з його наставниць.
І Ніккі дійсно стала його наставницею, але в підсумку, вони з Річардом помінялися ролями — це Річард став її вчителем.
— Ніккі, ти потрібна Річарду, прямо зараз. Йому необхідна людина, яка буде йти з ним рука об руку, напарник, який підтримає його в цій важкій боротьбі. Йому одному не потягнути настільки важкий тягар, занадто багато на нього звалилося відразу.
Зрештою, йому потрібна жінка, яка буде його любити. Келен пропала. І навіть якщо вона досі жива, то вона зараз стала лише оболонкою, що залишилася від того, ким вона була колись.
Келен не тільки не пам'ятає, що любить Річарда, вона взагалі його не пам'ятає, він для неї зараз — чужий. І найсумніше те, що Річард втратив її саме через цю нескінченну боротьбу.
Ніккі, повторюю, ти потрібна Річарду, щоб засинаючи разом з ним, ночами шепотіти йому на вухо те, що йому хочеться чути. І не важливо, знає він чи ні, що ти йому потрібна більше всіх на світі.
Ніккі була на межі зриву, ледве стримуючи себе, щоб не розридатися. Вона злилася на себе за те, що їй доводиться витворяти зі своїм життям, і це розривало її на частини. Адже в житті для неї не було нікого більш бажаного, ніж Річард.
І саме через це, через свою любов до Річарда, Ніккі не могла вчинити так, як бажала Енн. Ніккі продовжила спускатися по сходовому прольоті, вона постаралася змінити тему розмови.
— Спочатку, мені треба оглянути родинний склеп. А потім — поговорити з Верною і Едді. У мене зовсім немає часу, щоб витрачати його на марні роздуми. Мені необхідно дістатися до Тамаранга, щоб допомогти Зедду зняти відьмине прокляття з Річарда. А це, я вважаю, є саме те, чого Річард зараз найбільше потребує.
Але, щоб мені вдалося цього досягти, я повинна знати все про Сікс. Ти, Енн, можливо і не знала цю жінку, але у тебе ж були виткані сотні шпигунських мереж, які поширювалися далеко за межі Старого світу.
— Ти знала про мої шпигунів? — Запитала Енн, слідуючи за Ніккі вниз по сходах.
— Я припускала. Така жінка, як ти, не може настільки довго утримувати владу, не вдаючись до вивідування і стеження. Під твоїм керівництвом палац Пророків процвітав, будучи острівцем стабільності і спокою у величезному, шумному і неспокійному світі, який знаходився під гнітом догматів Братства Ордена.
І тобі просто необхідно було нарощувати свою мережу, розширювати зв'язки, щоб відгородити себе від усього тоого, що відбувалося в зовнішньому світі, щоб зберегти свою владу, і уникнути будь-яких потенційних загроз ззовні.
Але, зрештою, ти тримала Палац так як потрібно — в безпеці і незалежності, так що Сестри могли виконувати свою роботу на протязі сотень років.
Енн повела бровою.
— Я була не настільки хороша, як ти думаєш, моя дорога. Інакше Сестри Тьми не влаштувалися б прямо перед моїм носом.