Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Та я не про твого дурного так званого Принца, — заперечила Герміона, з таким обуренням зиркаючи на книжку, немовби та їй нагрубіянила, — а про те, що сталося недавно. Я зайшла в дівчачий туалет перед тим, як іти сюди, і там було з десяток дівчат, серед них і Ромільда Вейн, і вони радилися, як тобі підсунути любовне зілля. Вони всі сподіваються, що ти візьмеш їх до Слизорога, і всі вони накупили любовного зілля у Фреда з Джорджем, а воно, боюся, може й подіяти…

— Чому ж ти його не конфіскувала? — здивувався Гаррі. Важко було повірити, що Герміонине маніакальне прагнення стежити за чітким дотриманням правил відмовить у такій критичній ситуації.

— Вони не мали з собою зілля в туалеті, — презирливо зронила Герміона. — Вони просто обговорювали тактику дій. Між іншим, сумніваюся, що навіть Напівкровний Принц, — вона знову з огидою глянула на книжку, — міг вигадати протиотруту до десяти різновидів любовного зілля, застосованих одночасно, тому раджу тобі запросити якусь одну дівчину… тоді всі інші втратять надію. Вечірка вже завтра, тож вони можуть і ризикнути.

— Та не хочу я нікого запрошувати, — пробурмотів Гаррі, проганяючи від себе думки про Джіні, хоч вона все одно постійно з’являлася йому в снах у такому вигляді, що лишалося тільки дякувати долі, що Рон не володіє виманологією.

— Тоді дивися, що п’єш, бо в Ромільди Вейн серйозні наміри, — сумно порадила Герміона.

Вона присунула до себе довжелезний сувій пергаменту, на якому писала реферат з числомагії, і заходилися строчити пером.

— Стривай, — згадав Гаррі. — Філч начебто заборонив проносити товари з «Відьмацьких витівок Візлів»?

— А хто коли звертав увагу на Філчеві заборони? — знизала плечима Герміона, не відриваючись від реферату.

— Я думав, що всіх сов обшукують. Як же дівчата змогли пронести в школу любовне зілля?

— Фред і Джордж вислали його під виглядом парфумів та настоянок від кашлю, — пояснила Герміона. — Цю послугу надає їхня служба замовлень «Товари совиною поштою».

— Ти так багато про це знаєш.

Герміона зміряла його поглядом не менш зневажливим, ніж перед цим його «Прогресивну методику зіллєваріння».

— Це все було написано ззаду на пляшечках, які вони влітку показували нам з Джіні, — холодно пояснила вона. — Я не доливаю в чужі напої ні відварів, ні настоянок… і не імітую такого, бо це анітрохи не краще…

— Добре, річ не в цьому, — швидко урвав її Гаррі, — а в тому, що Філча ж обдурили. Цим дівчатам прислали до школи речі, замасковані під щось інше! Чому ж тоді й Мелфой не міг би пронести сюди намисто?…

— Ой, Гаррі… не починай…

— Чому не міг? — не вгавав Гаррі.

— Послухай, — зітхнула Герміона, — чуйники таємниць здатні виявляти пристріт, закляття й приховані заклинання, так? Вони знаходять усе, пов’язане з темною магією і з темними об’єктами. Вони миттєво зафіксували б таке потужне закляття, яким було зачакловане намисто. А рідину, просто перелиту в іншу пляшку, вони могли б і не помітити… до того ж, любовне зілля не належить до темного й небезпечного…