Поліція
- Автор: Несбё Ю
- Серия: Инспектор Харри Холе #10
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-6908-5
- Переводчик: Марія Козлова
- Жанр: Полицейские детективы
Электронная книга - «Поліція». Краткое содержание книги:
Офіцера поліції знаходять мертвим на місці давнього вбивства, у розслідуванні якого він брав участь. Коли те саме трапляється з двома іншими поліцейськими, стає зрозуміло, що це не випадковість. До того ж ці давні справи не було розкрито. Нові вбивства скоєно з жахливою жорстокістю, а у поліції немає жодних припущень. І що найгірше: вони втратили свого кращого слідчого — Харрі Холе, який пішов з поліції, щоб викладати у Поліцейській академії…
— Єдиною причиною, з якої тут перебуваю я, а не двоє поліцейських із наручниками, готових вивести вас звідси і провести коридорами повз колег і студентів, є те, що це матиме наслідки і для мого клієнта.
— Які, наприклад?
— Ви, звичайно, розумієте. До неї назавжди приклеїться ярлик жінки, що відправила колегу до в’язниці. Заклала — от як це назвуть. А цього, наскільки я розумію, в поліції не люблять.
— Ви надивилися фільмів, Кроне. Поліція воліє, щоб зґвалтування розкривалися незалежно від того, хто потрапить під підозру.
— А судовий процес, звичайно, стане величезним стресом для молодої дівчини. Особливо перед серйозними іспитами. Оскільки вона не наважилася відразу піти в поліцію, а була вимушена подумати і звернутися до мене, багато технічних і біологічних доказів уже втрачені. А це означає, що суд може тривати довше, ніж зазвичай.
— А які докази у вас є?
— Синці. Подряпини. Порвана сукня. І якщо я попрошу оглянути цей кабінет на предмет пошуку доказів, я упевнений, відшукаються нитки цієї ж таки сукні.
— Отже…
— Але у мене є варіант, Харрі.
— Он як?
— Я можу запропонувати вам альтернативу.
— Диявольську, я сподіваюся?
— Ви розумна людина, Холе. Ви знаєте, що у нас немає прямих безперечних доказів. Але саме це є типовим для справ про зґвалтування, адже так? Слово одного проти слова іншого, і у підсумку обоє програють. Позивача підозрюють у голослівності і неправдивих звинуваченнях, а виправданому, на загальну думку, просто пощастило. Зважаючи на те, що від процесу програють обидві сторони, Сільє Гравсенг висловила побажання, точніше, внесла пропозицію, яку я, безумовно, підтримую. І дозвольте мені на мить вийти з ролі адвоката потерпілої, Холе. Я раджу вам прийняти цю пропозицію. Адже альтернатива їй — заява в поліцію. Вона висловилася дуже ясно.
— Он як?
— Так. Як людина, професія якої — дотримуватися законів цієї країни, вона вважає ясним як Божий день, що її обов’язок —" потурбуватися про те, щоб насильник був покараний. Але, на щастя, для вас, не обов’язково судом.
— Отже, справа у принципі?
— Якби я був на вашому місці, я був би трохи менш уїдливим і трохи вдячнішим, Холе. Я міг би порадити їй подати заяву.
— Ну і чого ж ви хочете, Кроне?
— У загальних рисах — щоб ви залишили посаду викладача Поліцейської академії й більше ніколи не працювали в поліцейській системі. А Сільє продовжить спокійно вчитися тут, і ви їй не заважатимете. Те ж саме буде, коли вона почне працювати. Одне нешанобливе слово з вашого боку — і договір анулюється, а вона подає заяву в поліцію.
Харрі поставив лікті на стіл і нахилився вперед, опустивши голову і потираючи лоба.
— Я збираюся скласти письмовий договір у формі угоди, — сказав Крон. — Ваше звільнення — проти її мовчання. Передбачається, що обидві сторони триматимуть у таємниці умови договору. Вам все одно навряд чи вдасться завдати їй шкоди, якщо ви розголосите договір, а ось вона зустріне розуміння.
— Але якщо я погоджуся на таку угоду, то визнаю себе винним.
— Сприймайте це як скорочення збитку, Холе. Людина з вашим досвідом легко зможе знайти собі іншу роботу. Слідчого у страховій компанії, наприклад. Там платять краще, ніж у Поліцейській академії, повірте мені.
— Я знаю.
— Гаразд, — Крон відкрив кришку мобільного телефона. — Як виглядає ваш розклад найближчими днями?
— Можна розібратися з цим завтра, раз така справа.
— Добре. Тоді у моєму офісі о другій. Ви ж пам’ятаєте мою адресу?
Харрі кивнув.
— Чудово. Вдалого дня, Холе!
Крон жваво підхопився зі стільця. Штанга і вправи для пресу, подумав Харрі.
Після його відвідин Харрі подивився на годинник. Був четвер, цього тижня Ракель збиралася прилетіти на день раніше. Літак приземлявся о 17.30, а він запропонував зустріти її в аеропорту. Вона зазвичай говорила "ні, не варто…", а цього разу з вдячністю сприйняла його пропозицію. Він знав, як вона любила ці сорок п’ять хвилин у машині на шляху до міста. Розмови. Спокій. Прелюдія до хорошого вечора. Її жвавий голос, те, як вона пояснює, яке насправді значення має той факт, що сторонами в міжнародному суді в Гаазі можуть виступати тільки держави. Розмова про юридичну силу і безсилля ООН. А за вікном пропливає пагорбистий краєвид… Іноді вони розмовляли про Олега, про те, як у нього йдуть справи, як він із кожним днем виглядає все краще і краще, про те, як поступово повертається до них колишній Олег. Про його плани. Про навчання, юриспруденцію, Поліцейську академію. Про те, як їм пощастило. І про те, яка крихка річ — щастя.