Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття

Одначе потреба у «віртуальному» пасажирському купе може й не виникнути. У травні 2014 року компанія Google оголосила, що наступним етапом її дослідницької діяльності у напрямі самокерованих автомобілів стане розробка двомісних електричних автомобілів з максимальною швидкістю 40 кілометрів на годину, спеціально розрахованих на міські умови. Пасажири викликатимуть авто і загадуватимуть пункт призначення за допомогою спеціальної програми у смартфоні. Інженери Google дійшли висновку, що за критичних обставин є недоречним повернення контролю над автомобілем водієві, тож самокеровані авто будуть цілком автоматичні — без керма і без гальмівних педалей. В інтерв’ю Джону Маркову з New York Times Сєрґєй Брін наголосив, що компанія навідріз відмовилася від «проміжних» компромісних варіантів, яких дотримуються великі виробники автомобілів. Він зауважив, що «такий підхід абсолютно не відповідає нашій головній місії — сприяти радикальним трансформаціям» [16].

Попит також може підказати нові варіанти рішень щодо користування спільними автоматичними автомобілями. Кевін Драм з журналу Mother Jones, який вважає, що «справжні самокеровані автомобілі з’являться вже протягом десятиліття і цим авто судилося стати носіями крутих перемін» [17], припустив, що, ймовірно, також з’явиться можливість придбати власну частку в службовому авто з гарантованою наявністю за певний відсоток його повної вартості, і користуватися ним лише спільно з компаньйонами-«акціонерами», а не зі всією громадою.[38]

Якщо така модель спільного користування дійсно стане домінантною, то вищий коефіцієнт використання автомобілів означатиме, що їх стане менше порівняно з кількістю населення. Захисники довкілля та міські планувальники, напевно, радітимуть як ніколи, тимчасом як виробникам автомобілів приводів для радощів бракуватиме. Окрім перспективи зменшення кількості автомобілів на душу населення, може також виникнути велика небезпека автомобілів класу люкс. Якщо ви не маєте авто і користуєтеся ним лише для нечастих подорожей, то вам буде байдуже, хто виробник авто і як називається його модель. Автомобілі припинять бути показниками соціального статусу, і автомобільний ринок може спроститися і усуспільнитися. Саме з цих міркувань я гадаю, що реакцію автомобільних виробників спрогнозувати буде неважко: вони чимдуж чіплятимуться за той принцип, що у водійському кріслі неодмінно має хтось сидіти — навіть якщо цей хтось лише зрідка торкатиметься органів кермування. Перед виробниками автомобілів може постати та ж сама дилема, яку часто доводиться розв’язувати потужним компаніям, коли з’являються дестабілізаційні технології. Компанія змушена вибирати між захистом бізнесу, що приносить прибуток сьогодні і в найближчому майбутньому, і сприянням новітнім технологіям, здатним, у підсумку, знецінити і навіть знищити цей традиційний бізнес. Історія свідчить, що компанії майже завжди обирають перший варіант: вони намагаються захистити свої усталені потоки грошових надходжень.[39] Якщо тій революції, яку прогнозує Брін, дійсно судилося статися, то їй, можливо, доведеться розвиватися й поширюватися поза межами автомобільної галузі. І, звичайно ж, цілком імовірно, що Брін опиниться саме в потрібному місці, щоб посприяти цьому процесу.