Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Не знаю, чому всі мовчать,
Чому всі мекають телята,
Ну що ще можу вам сказать,
Якщо давно вже зникло свято.
А люди п’ють, дівки дають,
І вже нічого не бояться,
То з ким же йти сьогодні в путь,
І для кого, скажіть, стараться?
Немов уже прийшов кінець,
І на Планеті скрізь обвали,
То чого ж люди й досі ждуть,
Й чому мовчать в нас генерали?
Над рікою Місяць світить,
Посилає блиск срібла,
Й де не глянеш – чорні квіти,
А між ними – море зла.
Ви погляньте на це рило,
І на його почуття,
Щоб якесь ото дурило
Всім паплюжило життя.
Щоб якийсь там Абрамович,
Що народ весь обікрав,
Нам сьогодні – українцям –
Свій вердикт він диктував.
5.7.2013 р.
У САДКУ
Як зайду я у садок,
Боже, скільки там думок.
Стану я і їх ловлю,
Потім діткам їх дарю.
Вийшов ранком я в гайок,
Й для думок я взяв сачок,
І оті думки в гаю,
Як метеликів ловлю.
6.7.2013 р.
МЧАЛИСЬ МИ ДО КОМУНІЗМУ
Мчались ми до комунізму,
А навіщо? – так сказать.
Щоб дівчата не боялись
Хто попросить – всім давать.
А коли жінки всі спільні,
Це яка вам благодать,
Тоді може кожний півень,
Мов на курочку, стрибать.
А коли жінки всі спільні,
Це ж яка всім благодать!
Бо тоді, як муж лінивий –
Будуть інші працювать.
3.7.2013 р.
ЩО ВОНО ТАКЕ ЗА ЩАСТЯ?
Що воно таке життя,
Чим воно вінчається?
Тут ось тільки почалось,
Як уже й кінчається.
Ой, дівчино, ти моя,
Ти не будь дурнушкою,
І, будь-ласка, не лякай
Ти своєю пушкою.
Ну чому ти кожен раз
Наставляєш роги?
Краще б ти закрила рот
Та відкрила ноги.
Ой, ти горе моє горе,
Що мені, скажи, робить?
Чи тебе вернуть на море,
І грузинам залишить?
5.7.2013 р.
ТІ, ЩО ЛЮБЛЯТЬ СЕРЦЕМ
Ті, що люблять серцем –
Ті займаються більш сексом.
16.8.2013 р.
ЛЕОНІДУ І ЛЮСІ
Льоня – друг мій самий кращий
Геть зовсім вже озвірів,
Бо без кроликів не може
Вже прожити й пару днів.
А його міледі – Люся –
Не пускає до дівчат,
Бо як Льоня знайде іншу,
Де ж свою тоді дівать?
А моя подружка Ніка
Тільки й думає про те,
Аби внука – Домініка –
Десь повести в вер’єте.
5.7.2013 р.
ОТ БУЛИ КОЛИСЬ ЧАСИ
От були колись часи,
Що дівчата плакали,
Коли хлопці замість їх
В школі – старших лапали.
Ой, дівчата білолиці,
Ви тоді не плакали,
Коли хлопці вас в копиці
Аж до ранку лапали.
5.7.2013 р.
ВЕСЕЛА ЛАДА
Там, де збирається громада,
І проповідують попи,
Сидить моя собачка Лада
І береже свої клопи.
9.7.2013 р.
ВСЕ МАЛО
Єврею вічно не хватає,
Але чого? – вже й сам не знає.
20.6.2013 р.
БОЛВАН
Ой, вже наші депутати
Так перевтомилися,
Що бояться вийти й з хати
Як жінки з’явилися.
То ж навіщо депутату
Треба стільки помічниць?
Тут й з одною “після праці”,
Мужику не до дівиць.
І хоч наші жіночки
Від роботи валяться?
Але хто повірить, що
З мужиком не справляться?
А кричать усі за мир,
Що ж мовчиш ти, Отче?
Як наш СЛАВНИЙ БРИГАДИР
Всю державу топче.
От що хлопці виробляють
Ті, яким повірили,
І коли вже перестануть
Люди бути сірими?
Ну, а слуги все гребуть
Із Європи єврикі...
Бо як вигонять в Європу
Як же жить без еврики?
І хоч наша Україна
Ще не автономія,
Але, видно, скоро-скоро
Стане – як колонія.
Ой, ви хлопці, ой. ви хлопці,
Ну не хлопці, а – орли,
Як же так могло вже статись,
Що ви Неньку пропили?
Не хочу тебе називати Іваном,
Гуляй і пали, і дружи із стаканом,
А я подивлюсь із іскристим бокалом
Яким заспіваєш ти, брате, вокалом?
17.7.2013 р.
БАБА ДІДУ
– Тебе ген аж перегнуло,
І лице скривилося,
А ти й досі, старий дурню,
На дівчаток дивися.
– Ой ти, бабо, ой ти бабо,
Що дурна й не каєшся,
Та як я на Яну гляну –
Навіть член рівняється.
– Ой ти бабо, ой ти бабо,
Годі з себе дуру гнуть,
Бо як я на Яну гляну –
То не можу й перегнуть.