Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-29-6
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
- Замовкни і дай їй спокій! - крикнув Пікс, на дві голови нижчий за Рона, зате з важкою биткою в руках.
- ДОСИТЬ! - заревів Гаррі, побачивши, які громи й блискавки метає на Рона Джіні; він вирішив утрутитися, доки ситуація ще під контролем, бо пам'ятав про її репутацію видатної майстрині з виконання закляття «Кажанячі шмарки». - Пікс, позбирай бладжери. Демелзо, заспокойся, ти сьогодні чудово грала. Роне… - він зачекав, поки всі віддалилися на безпечну відстань, а тоді сказав:
- Ти мій найкращий друг, але я тебе вижену з команди, якщо ти й далі будеш так з усіма поводитися.
На якусь мить Гаррі здалося, що Рон його вдарить, але сталося значно гірше: Рон раптом обвис на своїй мітлі; вся його войовничість вивітрилася й він сказав:
- Я йду з команди. Я повний нуль.
- Ти не нуль і нікуди ти не йдеш! - різко заперечив Гаррі. хапаючи Рона за мантію. - Коли ти в формі, тобі ніхто не може забити, але в тебе не все нормально з нервами!
- То ти хочеш сказати, що я ненормальний?
- Мабуть, що так!
Вони якусь мить сердито дивилися один на одного, а тоді Рон втомлено похитав головою.
- Я розумію, що ти вже не встигнеш знайти іншого воротаря, тому я завтра гратиму, але якщо ми програємо- а так воно й буде, - то я покину команду.
Ніякі вмовляння вже не помагали. За вечерею Гаррі намагався піднести Ронів дух, але Рон так затято плекав своє роздратування й обурення Герміоною, що нічого іншого не помічав. Згодом у вітальні Гаррі знову взявся за своє, навіть сказав, що вся команда буде страшенно пригнічена, якщо Рон піде, але команда, як на зло, зібралася в дальньому кутку, явно обсмоктуючи Ронові кістки й вовком зиркаючи в його бік. Потім Гаррі спробував зобразити гнів у надії пробудити в Ронові непокору й спротив, які йому знадобилися б для кращого захисту воріт, але ця хитрість мала такий самий успіх, що й підбадьорювання- Рон пішов спати у жахливому настрої.
Гаррі довго лежав у темряві й не засинав. Він не хотів програвати цей матч - не тільки тому, що це була його перша гра в ролі капітана, йому ще й кортіло перемогти Драко Мелфоя бодай у квідичі, якщо досі не зумів знайти доказів, які підтверджували б його підозри, що Драко - смертежер. Але якщо Рон гратиме так, як на останньому тренуванні, то їхні шанси на перемогу мізерні…
Якби ж він міг щось зробити, щоб Рон схаменувся… щоб зіграв на своєму найвищому рівні… щось таке, щоб цей день став для Рона по-справжньому добрим…
І рішення прийшло до Гаррі одним раптовим і прекрасним проблиском натхнення.
Сніданок наступного дня став дуже емоційною подією; слизеринці зустрічали голосним свистом і диким тютюканням кожнісінького гравця ґрифіндорської команди. Гаррі поглянув на стелю й побачив чисте, ясно-голубе небо: це був добрий знак.
Ґрифіндорці, чий стіл яснів червоно-золотими кольорами, радісно зустріли прихід Гаррі й Рона. Гаррі всміхнувся й помахав у відповідь рукою; Рон лише скривився й похитав головою.
- Веселіше, Роне! - крикнула Лаванда. - Я знаю, ти зіграєш блискуче!
Рон нічого їй не відповів.
- Чаю? - запитав у нього Гаррі. - Кави? Гарбузового соку?
- Та що завгодно, - похмуро буркнув Рон, надкушуючи грінку.
Минуло кілька хвилин, і Герміона, котрій за ці дні так набридла Ронова поведінка, що вона ходила на сніданок окремо, затрималася біля їхнього столу.
- І як ви почуваєтесь? - нерішуче спитала вона, дивлячись Ронові в потилицю.
- Добре, - відповів Гаррі, підсовуючи Ронові склянку з гарбузовим соком. - На, Роне. Випий.
Рон уже підніс було склянку до вуст, коли Герміона різко його зупинила.
- Не пий, Роне!
Хлопці здивовано глянули на неї.
- Чому?-спитав Рон.
Тепер Герміона дивилася на Гаррі, ніби не вірила своїм очам. -Ти туди щось влив. -Вибач, не зрозумів?-перепитав Гаррі.
- Ти мене добре почув. Я бачила. Ти щось підлив у Ронову склянку. З тієї пляшечки, що в тебе у правій руці!
- Не розумію, про що ти говориш, - смикнувся Гаррі, гарячково ховаючи пляшечку в кишеню.
- Роне, я застерігаю, не пий! - повторила стривожена Герміона, але Рон уже взяв склянку, випив до дна й буркнув:
- Не вчи мене, Герміоно.
Дівчина була вражена. Нахилившись так низько, щоб лише Гаррі міг її почути, вона просичала:
- Тебе за це треба вигнати. Я від тебе, Гаррі, такого не сподівалася!
- Чия б казала, а чия б мовчала, - прошипів він у відповідь. -Ти останнім часом нікого не приголомшувала?
Вона розвернулася й пішла. Гаррі подивився їй услід без найменшого жалю. Герміона ніколи до пуття не розуміла, яка серйозна штука квідич. Тоді зиркнув на Рона, що прицмокував губами.
- Пора, - безтурботно сказав Гаррі.