Сага про Форсайтів
- Автор: Голсуорси Джон
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: Дніпро
- ISBN: 5-308-00183-9
- Переводчик: Олександр Іванович Терех
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Сага про Форсайтів». Краткое содержание книги:
Сага про Форсайтів
ВЛАСНИК
В ЗАШМОРГУ
ЗДАЄМО В ОРЕНДУ
Романи
JOHN GALSWORTHY
THE FORSYTE SAGA
The Man of Property
In Chancery
To Let
З англійської переклав
ОЛЕКСАНДР ТЕРЕХ
КИЇВ ВИДАВНИЦТВО ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ДНІПРО» 1988
В циклі соціально-психологічних романів видатного англійського письменника-реаліста Джона Голсуорсі (1867—1933) розповідається історія кількох поколінь родини Форсайтів, що охоплює цілу епоху в розвитку англійського буржуазного суспільства.
Передмова Анатолія Іллічевського
ISBN 5-308-00183-9
Український переклад, передмова.
Видавництво «Дніпро», 1976 р.
Художнє оформлення. Видавництво «Дніпро», 1988 р.
Одначе ця довга повість аж ніяк не є науковим дослідженням історичного періоду; її швидше можна назвати детальною картиною того, як бентежить Краса плин людського життя.
Постать Айріні, що її, як, може, помітив читач, подано тільки через сприйняття інших дійових осіб, являє собою втілення бентежної Краси, що стинається зі світом власності.
Помічено, що читачі, бредучи солоними водами «Саги», схильні дедалі дужче жаліти Сомса, і їм здається, що їхні почуття суперечать настроям його творця. Зовсім ні! Він теж жаліє Сомса, трагедія життя якого дуже проста, але непідвладна йому: Сомс нелюбий для коханої жінки і не досить товстошкірий, щоб цього зовсім не усвідомлювати. Навіть Флер і та не любить Сомса так, як йому б того хотілося. Але, жаліючи Сомса, читачі, мабуть, схильні поставитися осудливо до Айріні. Зрештою, міркують вони, людина він непогана, так склалося без його вини, їй слід було б його пробачити і таке інше! І, стаючи на бік Сомса, вони перестають помічати просту істину, на якій засновано весь твір: якщо одне з подружжя не відчуває ані найменшого потягу до другого, то ніякий жаль, ніякі розсудливі міркування, ніяке почуття обов'язку не зможуть подолати відрази, продиктованої природою. Морально це чи ні — байдуже, бо так воно буває завжди. І коли Айріні здається нечутливою і жорстокою, як у Булонському лісі або в Гаупенорській галереї, вона лише виявляє здоровий глузд, знаючи, що найменша поблажливість призведе до неможливих і ганебних поступок,— як то кажуть: дай йому палець, він і руку схопить.
Дехто, може, критикуватиме останню частину «Саги» на тій підставі, що Айріні й Джоліон — ці бунтарі проти власності — заявляють духовні права на свого сина Джона. Але коли взяти всю повість у цілому, вона переконує, що ці критичні закиди занадто прискіпливі. Жоден батько, жодна мати не дозволили б своєму синові одружитися з Флер, не ознайомивши його з усіма дотичними фактами; і саме ці факти справили вплив на Джона, а не умовляння батьків. Більше того, Джоліон умовляє його не заради себе, а заради Айріні; що ж до Айріні, то вона зрештою звертається до сина все з тим самим проханням: «Не думай про мене, думай про себе!» Звичайно, Джон, довідавшись про всі факти, починає розуміти почуття матері, але це не можна вважати доказом того, що вона якоюсь мірою належить до Форсайтів.
І хоча «Сага про Форсайтів» головним чином змальовує замахи Краси і війну, яку Свобода веде проти світу власності, проте читачі мають підстави для закиду, що в цьому творі наявна тенденція забальзамувати велику буржуазію. Як стародавні єгиптяни оточували свої мумії речами, необхідними для життя в потойбічному світі, так і я прагнув забезпечити тітоньок Енн, Джулі та Гестер, Тімоті й Свізіна, старого Джоліона і Джеймса, а також їхніх синів тим, що трохи продовжило б їм віку, стало б їм за краплину бальзаму у бурхливій течії Прогресу, яка безнастанно змиває минуле.
Якщо великій буржуазії, разом із іншими класами, судилося розчинитись у аморфному загалі, то ці сторінки збережуть її, і вона лежатиме заспиртована під склом для огляду цікавих, що завітають у просторий і невпорядкований музей Літератури. Тут вона зостанеться збережена у власному соку, а сік цей — Почуття Власності.
Джон Голсуорсі
ВЛАСНИК
...відповісте ви,
Що ваші ж це раби!