Бабин Яр: Критичні питання та коментарі
- Автор: Тидеманн Герберт
- Год: 1994
- Язык: украинский
- Год: Ernst Gauß (Hg.) Grundlagen zur Zeitgeschichte, Grabert-Verlag
- Переводчик: Виталий Крюков
- Жанр: История
Электронная книга - «Бабин Яр: Критичні питання та коментарі». Краткое содержание книги:
Книга Герберта Тідеманна «Бабин Яр: Критичні питання та коментарі» разом із працею Удо Валенді «Бабин Яр — ущелина з 33 771 убитими жидами?» (Babi Jar — Die Schlucht „mit 33.771 ermordeten Juden“?) на сьогоднішній день є найбільш відомими і ретельними дослідженнями історії Бабиного Яру. На жаль, вітчизняні науковці-історики не прагнуть розібратися в тому що насправді відбулося в урочищі Бабин Яр за часів ІІ-ї світової війни та в епоху сталінських репресій.
Передмова перекладача
Дана стаття була опублікована у збірнику Ернста Гаусса Основи новітньої історії, виданої в 1994 році видавництвом Граберт-Ферлаг у м. Тюбінген, Німеччина. Вільний продаж цієї книги в Німеччині досі заборонено. Перекладач висловлює щиру подяку швейцарському автору Юргену Графу1 і бельгійському книготорговцю Зигмунду Фербеке, який надіслав мені цю чудову книгу. Незважаючи на деяку тенденційність статті, вона буде цікава всім любителям сучасної історії, тим більше що про ревізіоністські погляди на цю проблему мало що відомо. Переклад статті дещо скорочено.
Мені, з іншого боку, довелося доповнити статтю кількома примітками, що стосуються тих аспектів історії Бабиного Яру, які не могли бути відомі німецькому автору більше 9 років тому. Вони позначаються цифрами в дужках і наведені в кінці статті. Хотілося б, щоб ця стаття підхльоснула дійсно незалежне і вільне вивчення цієї трагедії, яке багато в чому змогло б допомогти поліпшенню взаєморозуміння між нами, східними слов'янами, з нашими німецькими сусідами.
Віталій Крюков, Київ, 2003
16. 6 жовтня 1991 з нагоди роковин Бабиного Яру, середніх років ортодоксальний жид у нічний час сказав на українському телебаченні в Києві: [81]
"150 тисяч жидів були вбиті німцями протягом двох днів за активної участі меншості українців з Києва та пасивної згоди більшості".
· Звідки він отримав інформацію вже про 150000 вбитих?21
17. Жид Володимир Познер — агент КДБ, що народився в Парижі в родині агента НКВС, стверджував, що було страчено 200 тисяч. [82]
· Докази?
18. 23 квітня 1990, Віталій Коротич — агент КДБ, громадянин Росії, що народився в Україні, назвав число жертв у Бабиному Яру 300 тисяч. [83]
· Як Коротичу прийшла в голову ця цифра?
19. 5 вересня 1991 р. «The Washington Times» опублікувала промову українського представника в ООН Геннадія Удовенка, який стверджував, що 50 тисяч жидів, більшість з яких діти, були вбиті протягом першого тижня жахливої різанини в Бабиному Яру.22 [84]
· Можливо, він отримав цю інформацію від І. Левітаса, голови Товариства жидівської культури в Києві, який зробив таку заяву в інтерв'ю київській газеті? [85] Це означає, що мерзенні жидівські батьки покинули більше 25000 дітей, а самі евакуювалися. Втім, це спростовують жидівські і радянські видання [31], [54] — [58], які підкреслюють, що з метою підтримки бойового духу евакуювали сім'ями.
20. У своїй книзі [86] київський автор і поет Докія Гуменна, що була свідком всього часу окупації Києва, присвячує менше половини речення уявним вбивствам в Бабиному Яру. Вона називає їх чутками і розповідає, що передбачуваними методами вбивства були страта з кулемета, ураження електричним струмом, ручні гранати і поховання поранених жидів живцем.
· Чому цей свідок вважає Бабин Яр вартим лише половини речення?
· Чому вона називає вбивства чутками?
· Яке джерело нових методів вбивства — ураження електричним струмом і ручні гранати? Чутки?
21. Читачі Великої Радянської енциклопедії 1950 р. будуть марно шукати статтю про Бабин Яр. [87] У виданні 1970 вказано від 50000 до 70000 жертв. [88]
· Хіба це не дивно, що могутня енциклопедія 1950 р. забула про Бабин Яр, хоча лише кілька років тому «Смирнов і К°» внесли до протоколу IMT в Нюрнберзі цю найжахливішу подію?
22. Видання Української енциклопедії 1955 і 1971 років нічого не знають про Бабин Яр. [89], [90]
23. Бабин Яр не згадується у наступних поважних енциклопедіях:
· Велика енциклопедія Лярусс. Париж, 1960; [91]
· Брокгауз, 1967; [92]
· Європейська Енциклопедія, Рим, 1976; [93]
· Універсальна енциклопедія Наутея, Мадрид, 1977; [94]
· Енциклопедія Британніка, видання з 1945 по 1984; [95]
· Академічна Американська енциклопедія, 1991; [96]
Останнє видання 1987 р. Енциклопедії Брокгауза вже згадує про Бабин Яр. [97] В ній зазначено, що в ярузі на півночі Києва німцями з поліцейського батальйону були вбиті більше 30.000 жидів. Вірш Євтушенко і 13-а симфонія Шостаковича згадуються, але читач не знайде більш точних даних. Останні новітні відкриття Енциклопедії Брокгауза, ймовірно, є результатом співпраці з Енциклопедичним Словником Мейерса. [98] Останній містить аналогічну інформацію, а також посилання на роман-документ А.В.Кузнєцова. Сторони світу відносно Бабиного Яру вказані невірно в обох енциклопедіях.
24. У своїй книзі [99] жид Й.Г.Бург (насправді Йосип Гінзбург), який разом зі своєю родиною пережив депортацію на Схід, повідомляє, що після втечі Червоної Армії з Чернівців, місцеве населення розпочало численні жидівські погроми, яким поклало край лише жорстке втручання Німеччини та її союзних військ.
· Чому Бург жодного разу не згадав аналогічних масових вбивств скоєних німцями?
25. К. Науманнс і Дж. Хір в книзі "Злочини Вермахту 1941–1944" стверджують, що на фото 1 і 2 на стор. 78 "жертви на шляху до Бабиного Яру" показані яскравого, сонячного дня [100].
· Відповідно до записів Військового щоденника OKW району Києва від 29 і 30 вересня 1941, погода була дощова, дороги багнисті.
· На фотографії дорога виглядає сухою.
· Деякі люди на цій світлині йдуть в протилежному напрямку.
· На цьому фото йде не юрмище людей (33 000!), а лише незначна кількість.
· Охоронців не помітно, хоча вони, певна річ, були б необхідні, якщо передбачувані жертви почують поруч кулеметні черги.
· Видно, що люди не несуть будь-яких речей, хоча їм нібито наказали прихопити їх із собою.
· Здається, що дорога проходить з південного сходу на північний захід. Таким чином, за тінню, сонце світить із заходу під кутом близько 50°. Це неможливо у Києві у кінція вересня!
· 15 квітня 1997 Головний архів землі Гессен (Hessische Hauptstaatsarchiv), на який посилаються Хір і Науманн, що оприлюднили це фото, повідомляє: [101]
"Нам невідомо чому на цьому фото пунктом призначення вказаний Бабин Яр".
26. І останнє, але також важливе: на меморіальній церемонії в Бабиному Яру в жовтні 1991 року президент Бундестагу (парламент Німеччини), професор доктор Рита Зюссмут, звинуватила німців у вбивстві наступним чином:
"П'ятдесят років тому 33 771 жидів були вбиті тут протягом двох днів, і як мінімум стільки ж за два наступні роки; незліченну кількість інших людей така ж доля спіткала пізніше. Станом на кінець німецької окупації України, яр став братською могилою".
· Звідки вона отримати ті числа?
· Чи присутній тут академічний підхід, адже пані професор відкинула наукову максиму de omnibus dubitandum est (піддавай все сумніву)?
· Яку кількість людей ця дійсно файна професорка вважає "незліченною"?
· Хіба президент Бундестагу не складала присягу?
6. Основні питання
6.1. Число жертв
"Точне" число 33771 убитих жидів з'являється в Звіті про події 106 від 7 жовтня 1941 року. [3] Надалі ми лише коротко покажемо, чому навіть дуже стислі дані, наведені в Звіті про події 106, доводять, що ми маємо тут незграбну вигадку. Інші докази для спростування були надані У.Валенді [24] та іншими.
Ймовірно, знищення жидів очолювали німецькі фахівці. Він [7] підкреслює, що айнзацкоманди очолювали інтелектуали (стор. 17). Втім, для експертів є непростимою помилкою стверджувати, що у Києві перебувало близько 300 тисяч жидів, особливо за два з половиною тижні після окупації міста — коли вже повинен був виконаний відносно достовірний огляд ситуації.
В 1928–1931 в Києві жило 140256 жидів. [102] Відомо, що перед Другою світовою війною жидівське населення України скоротилося приблизно на одну третину через еміграцію до менш антисемітських північного і східного регіонів Радянського Союзу. [103] Цей показник для Києва був дещо нижчим через урбанізацію жидів. Також було відомо, що населення Києва зменшилося приблизно з 850000 — 930000 осіб до 305 тисяч через евакуацію [104], [105]
Тобто, якби 7 жовтня в Києві перебували 300 тисяч жидів, ті «експерти» практично не знайшли би в місті нікого крім жидів — і лише глупі експерти не могли цього не помітили.
Таким чином, згадане в Звіті про події № 106 «нежидівське населення Києва», що очікувало від німецької влади помсти через скоєні жидами підпали, практично повністю складалося з привидів. Тоді й Енциклопедія Голокосту [5] також вигадувала примар, говорячи про нежидівські верстви населення Києва, що допомагали жидам ховатися або кошиками писали викривальні листи.