Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо
- Автор: Рослінг Ганс, Рослінг Уля
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7682-58-4
- Переводчик: Ірина Ємельянова
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо». Краткое содержание книги:
Скептичні обличчя перетворилися на зацікавлені — студенти хотіли розгадати, через що я раптом став таким щасливим.
Мені дуже сподобалося визначення дівчини, оскільки воно було чітким і прозорим. І ми могли порівняти його з фактичними даними. Якщо хочете когось переконати в тому, що вони перебувають у полоні хибної концепції, дуже корисно порівнювати їхню думку з фактичними даними. Я так і зробив.
І решту мого робочого життя я займався саме цим. Велика сіра копіювальна машина, якою я користувався, щоб зробити зразки тих таблиць із даними, була моїм першим партнером у боротьбі проти хибних концепцій. У 1998 році в мене з’явився новий принтер, завдяки якому я міг роздавати студентам бульбашкові графіки з даними про країни. Потім у мене з’явилися партнери-люди, і справи пішли набагато краще. Анна й Уля настільки захопилися цими діаграмами і самою ідеєю розвінчання хибних концепцій, що приєдналися до моєї справи й випадково створили революційний спосіб показати сотні інформаційних тенденцій в анімованих бульбашкових графіках. Такі таблиці і діаграми стали нашою зброєю у зруйнуванні хибної концепції про те, що «світ розділений на дві частини».
Мої студенти говорили про «нас» і про «них». Інші люди кажуть про «розвинений світ» і «світ, що розвивається». Можливо, ви й самі використовуєте ці ярлики. Що з ними не так? Журналісти, політики, активісти, вчителі й дослідники — усі постійно так говорять.
Коли люди кажуть про «розвинений» і «той, що розвивається», вони здебільшого мають на увазі «бідні» й «багаті» країни. Також я часто чую «схід/захід», «північ/південь» або «країни з низьким рівнем доходу / країни з високим рівнем доходу». Насправді не має значення, який саме термін використовує людина, щоб описати світ, поки це поняття відповідає тим картинам, які є в голові людини, і має якийсь зв’язок із реальністю. Але що це за картини в людських головах, коли вони використовують усі ці слова? І чи справді ці картини мають стосунок до реальності?
Порівняймо їх із фактажем. Графік, який ви побачите далі, показує кількість малюків на одну жінку і кількість дітей до п’яти років для різних країн.
Кожна бульбашка на графіку представляє одну країну, розмір бульбашки — кількість населення. Найбільші бульбашки — це Індія і Китай. Ліворуч на графіку розташовані держави, де жінки народжують багато дітей, а праворуч — де народжуваність низька. Що вище розташована бульбашка країни, то більше дітей виживає. Саме цей графік показує те, як студентка з третього ряду визначила різні групи: «ми» і «вони» або «захід» і «решта». Тут я позначив ці дві групи як «розвинені країни» і «країни, що розвиваються».
Ви лишень погляньте, як красиво всі країни розмістилися у двох коробочках: розвинені й ті, що розвиваються. А між ними є порожнє місце, розрив, заповнений лише 15-ма маленькими державами (куди входять Куба, Ірландія та Сінгапур), де мешкає лише 2 % світового населення. У прямокутнику з назвою «ті, що розвиваються» зібралися 125 кульок, до яких входять Китай і Індія. У цих країнах жінка народжує в середньому п’ятеро дітей. До п’ятирічного віку доживає трохи менш ніж 95 % дітей, а це означає, що вмирає понад 5 %. У другому прямокутнику з назвою «розвинені» зібралися 44 бульбашки, серед яких є Сполучені Штати і більшість країн Європи. У всіх цих державах одна жінка в середньому народжує 3,5 дитини, із яких виживає трохи більш ніж 90 % дітей.
Увесь світ умістився у дві коробки. Це саме ті коробки, які уявляла собі студентка з третього ряду. Ця картина ясно показує світ, розділений на дві групи, між якими є розрив. Як «точно». Який простий для розуміння світ! Так що тут такого? Що не так із цими ярликами «розвинені країни» і «країни, що розвиваються»? Чому я так прискіпувався до студентів, які розділили світ на «нас» і «їх»?
Тому що ця картина показує світ 1965 року! Час, коли я був юнаком. Ось у чому проблема. Ви ж не користуватиметеся мапою 1965-го року, щоб їздити країною? І чи будете ви задоволені, якщо лікар користуватиметься передовими технологіями 1965 року, щоб поставити вам діагноз і призначити лікування? Малюнок, поданий нижче, показує, як світ виглядає зараз.
Світ цілковито змінився. Сьогодні родини стали малими, дитяча смертність перетворилася на рідкісне явище в більшості країн включно з гігантами — Китаєм та Індією. Погляньте в нижній лівий кут. Цей прямокутник майже порожній. Усі країни прямують у другий, менший прямокутник, де мало дітей і низька смертність. І переважна кількість країн уже досягли цього рівня: 85 % людей уже потрапили в коробку з назвою «розвинений світ». Решта 15 % перебувають у проміжному стані. І лише 13 країн із 6 % світового населення досі не полишили коробки «тих, що розвиваються». Але в той час, коли світ кардинально змінився, світосприйняття залишилося таким самим, принаймні в «західних» головах. Більшість з нас застрягли в геть застарілих даних про решту світу.