Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
6. Зазвичай консервація будівництва здійснюється з обставин, які залежать від замовника. Відсутність фінансових ресурсів, що унеможливлює оплату замовником робіт, зміна кон’юнктури ринку, що позбавляє завершення будівництва об’єкта економічної доцільності — це обставини, що залежать від замовника. Виявлені обставини геологічного характеру, що виключають завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію, рішення компетентних органів про заборону подальшого будівництва мають кваліфікуватись як такі, що не залежать від сторін, якщо ці обставини не були спричинені допущеними однією із сторін порушеннями. Якщо необхідність консервації викликана обставинами, які не залежать від сторін, на замовника покладається обов’язок оплатити виконані підрядником до консервації роботи, а також відшкодувати підрядникові «витрати, пов’язані з консервацією». Тим більше на замовника покладається такий обов’язок у випадках, коли обставини, які обумовили необхідність консервації, залежать від нього.
Взяті в лапки слова означають інше, ніж оплатити роботи щодо консервації, оскільки оплата робіт передбачає отримання підрядником прибутку, а відшкодування витрат, пов’язаних з консервацією, отримання підрядником прибутку не передбачає.
Виникнення обставин, що породжують необхідність консервації будівництва з незалежних від сторін обставин, не потребує розірвання договору. У цьому випадку зобов’язання підрядника припиняється настанням таких обставин на підставі ст. 607 ЦК (неможливість виконання). Обов’язок підрядника здійснити консервацію, що випливає із ч. 6 ст. 879 ЦК, виходить за межі зазначеного зобов’язання.
7. Про розрахунки між сторонами у разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва див. коментар до ст. 880 ЦК.
Стаття 880. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта
1. Віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.
(Із змін, від 15.12.2005)
1. У ст. 880 ЦК не формулюється норма прямої дії. Тут приписується ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва розподіляти між замовником та підрядником відповідно до вимог закону. Ця стаття стосується розподілу ризику до прийняття об’єкта замовником, але ж і після цього розподіл ризику здійснюється відповідно до закону.
2. Виняток із правила, що формулюється в ст. 880 ЦК, також позбавлений реального регулятивного значення: якщо знищення або пошкодження об’єкта будівництва сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника, немає підстав говорити про випадкове знищення або випадкове пошкодження.
3. Що стосується розподілу ризику, про який йдеться, то він розподіляється відповідно до: 1) ст. 842 ЦК, яка покладає ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалів, що використовуються для виконання роботи за договором підряду, на сторону, яка такі матеріали надала; 2) ч. 5 ст. 879 ЦК, яка ризик руйнування або пошкодження об’єкта будівництва (у частині вартості робіт) внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об’єкта, а також у разі неможливості завершення будівництва з інших причин, що не залежать від замовника, покладає на підрядника; 3) ст. 842 ЦК, яка ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу після настання строку здачі роботи покладає на сторону, яка прострочила; 4) ч. 3 ст. 882 ЦК, яка покладає на замовника, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, в тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Звідси висновком ступеню виявляється правовий припис, відповідно до якого після здачі об’єкта підрядником замовникові всі ризики несе замовник (якщо здача етапів робіт тягне за собою перехід ризику до замовника, то тим більше такий наслідок тягне здача роботи в цілому).