Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919
- Автор: Капустянский Николай
- Год: 1946
- Язык: украинский
- Год: UNRRA Team 1066
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919». Краткое содержание книги:
Розформування Запорізької Січі.
Мотиви для цього: невиконання наказів ШДА, невизнавання отамана Ю.Тютюнника, якому Січ підлягала в справі провадження операцій, і відсутність карности в частинах Січі. Головна причина полягала в авантюризмі самого шефа, батька Божка (див. чч. І-ІІ «Походу» і Додатки до них ), який вніс дезорганізацію й свавільство в свою частину.
Були навіть випадки, коли цей отаман «шомполізував» невгодну йому старшину, і при тому прилюдно.
Розформування 2-ї дивізії викликало сильне обурення серед приклонників Божка в його бунчуковому курені та серед його ближчого оточення. Тільки значно пізніше у Жмеринці довелося майже з боєм заарештувати отамана Божка.
В дальших боях під Жмеринкою 2-га дивізія активної участи не бере.
ГАЛИЦЬКА АРМІЯ. РУХ ЇЇ КОРПУСІВ НА ЖМЕРИНКУ.
Згода НК ГА на рух вперед. Сх. ч. 14.
Наслідком нарад і розмов дротом між Головним Отаманом і ШДА – з одного боку, та д-ром Петрушевичем і НК ГА – з другого, до 5.VІІІ з'ясувалося, що:
1. НК ГА згоджується почати наступ на Київ, але на підставі пляну, який буде опрацьований Штабом Головного Отамана, по сформуванні його.
2. Галицька армія скупчувала 1-й і 3-й корпуси ближче до Жмеринки, очевидно, щоб провадити наступ уздовж залізниці Жмеринка-Козятин.
3. НК ГА обстоювала необхідність передачі до її рук залізниць Козятин-Жмеринка й Шепетівка-Проскурів, цебто двох головних залізничних магістралів із важливими вузлами Жмеринка й Проскурів. В такому разі Наддніпрянська Одеська група й уряд УНР опинилися б у повній залеглості щодо користування залізницями від НК ГА.
Пасивність групи отамана Ю.Тютюнника під Жмеринкою й розформування Січі, а також порівнюючи кволий, рух Запорожців на Вінницю примушували ШДA використати також і Галицькі частини для штурму Жмеринки, щоб швидше пробити собі шлях на Вінницю. На це НК ГА охоче погоджувалася й навіть пропонувала свою співпрацю.
Тому схвалено таке компромісове рішення. Подаємо витяг із наказу Головното Отамана ч. 2116/К.
НАКАЗ 2116/К.
В додаток до директиви від 30 липня ц.р. ч.2067/К про загальний наступ, Головний Отаман наказав:
1) для руху 1 й 3 корпусам Галицької армії предоставити всі шляхи на схід від шосе Проскурів-Кам'янець до залізничної лінії Жмеринка-Козятин включно. 2) Коли до 7 серпня при наступі цих корпусів ст. Жмеринки не буде здобуто, то Галицька армія своїм правим крилом допоможе Наддніпрянській захопити Жмеринку, залізницю Гнівань-Козятин передати до розпорядимости НК ГА з тим, щоб вона рівночасно обслуговувала потреби інших військових груп. 7-го серпня зранку дві бригади Галицької армії розпочнуть наступ з півночі в напрямку на Браїлів. Головний Отаман наказав: 7-го ж зранку повстанському кошеві отамана Ю.Тютюнника, тримаючи щільний зв'язок із Галицькими бригадами, перейти в рішучий наступ для захоплення ст. Жмеринки.
Рух Галицьких корпусів на Жмеринку. Сх. ч. 14.
5-го починається рух двох Галицьких корпусів: 1-й прямував через Бар на Васютинці, на північ від залізниці Деражня-Жмеринка , 3-й зосереджувався в районі Бар-Єлтушків. Резерва (10-та бригада) біля Волковинець. Штаб 1-го корпусу – у Васютинці, штаб 3-го корпусу – у Барі.
Треба зазначити, що вже 2.VІІІ. біля м. Бар для зв'язку з групою Ю.Тютюнника й для більшого прикриття Галицьких корпусів з боку Жмеринки, висунуто 6-ту Галицьку бригаду.
Але 7-го наш загальний наступ не відбувся, бо НК ГА загаялася й не встигла вирушити до передових корпусів. 1-й корпус розгорнувся на схід від Браїлова-Демидівки трьома бригадами, одну бригаду він залишив на залізниці Деражня-Жмеринка. 3-й корпус скупчив гро своіх сил у м. Бар.
Повстанський кіш Ю.Тютюнника розгорнувся по обидва боки залізниці Проскурів-Жмеринка. Отже, наші частини були готові до бою.
БОЇ ЗА ПОСІДАННЯ ЖМЕРИНКИ
Бої 8.VІІІ. Сх. ч. 15.
Наші частини зранку розпочали гарячий бій. Ворог ставив завзятий опір. Тютюнник натискував із заходу; на північ від нього дружньо наступали бригади 1-го корпусу; вони намагалися перетяти шляхи відвороту Жмеринській червоній групі. До вечора повстанські частини захопили Пост-Подільський і підступи до Жмеринки. В руки Тютюнника потрапило до 450 полонених. Галичани з кривавими боями тиснули большевиків і захопили місто Браїлів, Демидівку, зіпсували залізницю й вислали кінноту на ст. Ворошилівку. 3-й Галицький корпус загрожує Жмеринці з півдня. До пізнього вечора точаться вперті бої. Нами відтято в Жмеринці біля 7 ворожих панцерних потягів і силу різного майна. Чекалося оточення ворога. Одначе, червоні не дають за виграну. Вони всю ніч працюють, щоб відкрити собі шляхи відвороту.