Матеріали до історії Скитії-України ІV-V століть. Походження та дії гунів.
- Автор: Кіндратенко А. М.
- Язык: украинский
- Жанр: История
Электронная книга - «Матеріали до історії Скитії-України ІV-V століть. Походження та дії гунів.». Краткое содержание книги:
Загальноприйняте уявлення про гунів як про кочові азійські орди, що прийшли в Русь-Україну з Азії, яке подається в монографіях, підручниках та посібниках, є безпідставним наслідком фантазії на історичну тему, не грунтується ні на яких археологічних, етнографічних, лінгвістичних чи історичних даних, і має бути відхилене як хибне
Важлива інформація міститься у повідомленні Пріска, що столиця Аттила, де був найкращий його палац, була не укріплена. Напевно там були якісь багатства, можливо, і державна скарбниця. І все це не мало зовнішніх охоронних споруд (стін, ровів тощо)! Єдине розумне цьому пояснення, окрім того, що анти-черняхівці мали величезну силу — тодішні або можливі вороги імперії знаходились дуже далеко. Хіба це могла бути Паннонія або Східна Мадярщина, що знаходились у безпосередньому сусідстві з германцями та римлянами? Гунологи-азіати це питання взагалі не обговорюють, бо у них нічим крити. Отже, і з точки зору безпеки "беззахисної" столиці Аттила вона не могла бути на теренах сучасної Угорщини. Зовсім інша справа, коли вона була десь в центрі Руси-України. Тоді все стає на свої місця.
66Читаючи цей уривок урочистої зустрічі князя, забуваєш, що подія відбувалася в середині V, а не в середині X чи XI століть у княжому граді Києві. Співи, хліб-сіль, чарка вина — та у нас і доси так зустрічають дорогих гостей. Тільки дівчат під білими покривалами вже немає, але при зустрічі народного Президента — обов'язково будуть. Традиції дуже консервативні. Якщо вони практично не змінилися за буремні 1,5 тисячі років від описуваних Пріском подій, то, мабуть, існували й за тисячу років до того, тобто приблизно так слов'яни зустрічали й скіфських володарів.
67Під збірним ім'ям "скіфи", вжити'м Пріском у цьому місці, ховалися слов'яни, які самі складалися з великої кількости племен, скито-сармати, певна частина гето-фракійців, можливо інші малочисельні племена, але всі вони вже послуговувалися однією ("варварською") мовою. Тобто, вони частково вже були слов'янізовані, але ще залишали свої звичаї та традиції, тому були різними племенами, як і у наш час деякі різні народи говорять однією мовою.
68Це повідомлення Пріска має надзвичайну цінність, а прихильників кочового азійського походження гунів заганяє в глухий кут. Одні з них, як ВЛатишев, роблять вигляд, що в цьому повідомленні немає нічого особливого, тому його просто не коментують. Інші, як Г.Дестуніс, плетуть щось несуразне, або, як говорять у нас, плутаються між трьома соснами. Щоб мати уявлення про "докази" цієї групи "гунологів", наведу його коментар без істотних скорочень [1, с.53]: "Тут, мабуть, протиріччя: якщо скіфи суміш народів, то у них не може бути своєї мови; і навпаки, якщо у них є своя мова, то вони не суміш народів". У цьому місці переклад Дестуніса не точний. У той час (V ст) народи з племен ще не сформувалися. Латишев перекладає точніше: "суміш племен". Далі Дестуніс говорить:
"Деяка плутанина для читача постає від того, що П. зі словом скіфи єднає три різних поняття. Коли він говорить про скіфів, що напали на Персію через Кавказ (див. нижче в цьому ж уривку), про скіфів, що верхи домовляються з римлянами (див. уривок 1-й та коментар 11 до нього — А.К.), що мають правителем Аттила, то під цими скіфами ми впізнаємо гунів, тобто, народ азійський, що прийшов в Європу в історичні часи, народ, що його і сам Пріск називає то скіфами, то уннами, народ, що явно відрізняється від інших сучасних йому народів, хоча остаточно не зарахований ще наукою до якогось племені". Отже, докази азійського походження гунів: роблять похід у Персію (немов би його не могли зробити анти, немов би їх не робили римляни); у чистому полі домовляються з римлянами на конях (а не під кіньми, тоді вони не були б азіатами, очевидно); мають своїм правителем Аттила. Останній "аргумент" дуже дивний, але інших "азійські гунологи" взагалі не мають! Сподіваюсь, що безглуздість цих "доказів" очевидна навіть не досвідченому читачеві. Послухаємо ж Дестуніса далі.
"Коли ж наш подорожній стверджує, що скіфи говорять своєю мовою, відмінною від гунської, готської та римської, і називає їх туземцями, то очевидно, під скіфами він розуміє зовсім інший народ — не гунів, не готів, не римлян".