Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Навряд чи я посаджу таке паскудство у своєму садочку, коли матиму власний дім, — сказав Рон, зсовуючи на лоба захисні окуляри й витираючи з обличчя піт.

— Подай миску, — попросила Герміона, відвівши в бік руку з пульсуючим коконом; Гаррі підсунув їй миску, Герміона гидливо кинула кокон туди.

— Не треба так кривитися, добре їх почавіть, поки свіженькі! — гукнула професорка Спраут.

— Отож, — продовжила Герміона перервану розмову, наче на неї щойно й не нападав пеньок, — Слизоріг збирається святкувати Різдвяний вечір, і тепер тобі, Гаррі, ніяк не вдасться вислизнути, бо він попросив, щоб я з’ясувала, коли ти будеш вільний, і запланує святкування на той вечір, коли ти точно зможеш прийти.

Гаррі застогнав. Рон, який тим часом намагався розчавити кокон, накрив його просто в мисці руками, випростався й щосили натис, а тоді сердито запитав:

— І що, це знову буде свято для Слизорогових улюбленців?

— Так, лише для членів Слизоклубу, — підтвердила Герміона.

Кокон вислизнув з-під Ронових пальців і вдарився об скло оранжереї, звідти відскочив прямісінько в потилицю професорки Спраут і збив їй з голови старого латаного капелюха. Гаррі кинувся по кокон. Коли він повернувся, Герміона говорила:

— Та це ж не я вигадала назву «Слизоклуб»…

— «Слизоклуб», — повторив Рон зі зневажливою посмішкою, гідною Мелфоя. — Жалюгідно. Сподіваюся, тобі там буде весело. Знюхаєшся з Маклаґеном, а Слизоріг зробить вас Слизокоролем і Слизокоролевою…

— Нам можна приводити з собою гостей, — Герміона хтозна-чого залилася рум’янцем, — і я збиралася тебе запросити, але якщо ти вважаєш, що це дурість, то як собі хочеш!

Гаррі раптом пошкодував, що кокон не відлетів ще далі, щоб йому не треба було сидіти з цією парочкою. Вони його навіть не помічали, тож він схопив миску з коконом і почав енергійно і якнайгучніше його чавити: на жаль, це не завадило йому чути кожнісіньке слово їхньої бесіди.

— Ти збиралася мене запросити? — вже іншим голосом запитав Рон.

— Так, — огризнулася Герміона. — Але, звичайно, ти хочеш, щоб я знюхалася з Маклаґеном…

Виникла пауза, під час якої Гаррі ретельно чавив того кокона садовою лопаткою.

— Ні, не хочу, — ледь чутно пробурмотів Рон. Гаррі промахнувся і замість кокона розбив миску.

— Репаро,— швиденько проказав він, торкаючись уламків чарівною паличкою — і миска знову стала ціла. Але цей гамір нагадав Ронові й Герміоні, що біля них присутній Гаррі. Герміона заметушилися й почала розгублено шукати свій підручник «М’ясоїдні дерева світу», щоб знайти там правильний спосіб вичавлювання соку зі снарґалуфових пеньків; а на Роновому трохи зніяковілому обличчі вималювалася радість.

— Дай мені, Гаррі, — попросила Герміона, — тут написано, що їх треба проколювати чимось гострим…

Гаррі передав їй миску з коконом, вони з Роном знову нап’ялили захисні окуляри і взялися до пенька.