Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення
- Автор: Схіппер Мінеке
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-18-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів.
На думку сексолога і психолога Генрі Гевлока Елліса, Августин мав на увазі те, що в раю не виникало випадкових ерекцій319. Нам уже раніше траплявся натяк на страх «неконтрольованих порухів плоті». Пригадуєте Палестину, де ми стрічалися з ченцем Конаном, який достеменно володів знанням, як хрестити голих людей так, аби в нього не виникало спонтанної ерекції? Твердження щодо цих порухів плоті не вичерпуються контекстом Блаженного Августина чи взагалі християнства. Ненавмисні ерекції вважали гріхом, попри їхню спонтанність.
Відповідь на важливе запитання щодо ролі нашої волі залежить од бачення, яке сформували люди на підставі їхніх власних традицій. Правила і звичаї у трьох авраамічних релігіях виявляють величезний людський страх перед сексом і непередбачуваною поведінкою пеніса320.
Саме жінки здебільшого несли відповідальність за неконтрольованість чоловіків і, що досить дивно, погоджуючись із такою аргументацією, сліпо слідували подібним обмеженням. Подеколи жінки цілком брали на себе відповідальність за збудження чоловіків, оскільки ті керувались інстинктами. Аналогічне твердження віднаходимо в ісламській традиції, згідно з якою жінки мусять покривати себе, бо «чоловіки – звірі». Чи, наприклад, у віруваннях ультраортодоксальних єврейських жінок, згідно з якими завдання жінок – «рятувати чоловіків од самих себе», не тільки ховаючи тіло, а й не показуючи своїх облич. Що це – покірність чи зарозумілість?
Кілька років тому в Каїрі я вперше побачила плакат, на якому було зображено два льодяники: один загорнутий у целофан, інший – ні, на розгорнутому сиділи мухи. А під ними красномовний текст: «Вибір за вами!» (мал. 31 кольор. вкладки). Плакати з такими ж гаслами трапляється бачити в інтернеті різними мовами: «Одягніться! Ви не зможете їх зупинити, але можете захистити себе. Ваш Творець знає краще, що для вас добре». Чи буде Творець применшувати своє творіння, людину, до непримітної нещасної комашки? А як чоловіки сприймають приховані натяки, що половина людства складається зі зграї непогамовних нападників?
Що потужніший страх чоловіка перед збудженням, то жорсткіші правила для жінок стосовно одягання та поведінки, хоча corpus delicti (буквально «злочинне тіло») рідко згадують безпосередньо. Наваль ель-Саадаві у книжці «Приховане обличчя Єви» веде мову про один явний виняток, що бере початок від традиції Ібн Аббаса, поважного сподвижника пророка Магомета та фахівця з питань традицій:
Якщо в чоловіка встає член, то це цілковита катастрофа: його, заведеного, не врятує вже жодне богослужіння. Цей орган могутніший, аніж усі ті засоби, що їх диявол застосовує супроти людини. Ось чому пророк, хай буде з ним мир Аллаха, сказав: «Я ніколи не бачив, щоб істоти, кому б настільки бракувало розуму та релігії, були б більш здатні перемогти мудрість і ум чоловіків, ніж ви [жінки]»321.
Останнє спостереження не надто лестить жінкам, але Ібн Аббас чітко дає зрозуміти, що відповідальність за чоловічу ерекцію лежить суто на жінках, це судження й досі актуальне.
Підростаючи, хлопці постійно переймаються спонтанними ерекціями і тим, як їх уникнути у присутності інших. Потрібно допомагати їм практичними порадами, починаючи з того, що варто застібнути пальто, випити чогось холодного і притулити ерегований пеніс до низу живота, притиснувши ґумкою трусів. Ті чоловіки, що ніколи й не чули про спідню білизну, приміром, юнаки народу трумай на амазонських теренах, знаходили рішення завдяки мотузці, обмотаній навколо стегон. У нідерландській провінції Фрисландія батьки казали своїм синам, коли ті йшли на побачення: «Тримай Бога перед собою, а штани застібнутими». Я мало в тому петрала, відтак мусила обережно формулювати свої запитання. Чоловіки-оповідачі зізналися мені, що цей страх не зник навіть у двадцять першому столітті, причому не лише в тих суспільствах, де тягар небажаної ерекції через спокусливий жіночий одяг зводять до теми диявола або перекладають відповідальність на жінок.
У одній з колонок нідерландської газети «De Volkskrant» письменник Арнон Грюнберг відкрито обговорює наслідки спокусливих поглядів чарівних жінок під час римо-католицької меси й церемонії одруження в Італії:
Дами були вбрані розкішно і провокативно. Відразу після того, як почалася церемонія, мене напосіли еротичні фантазії. Певної миті, коли етикет вимагав піднятися, я навіть не наважувався встати: боявся, що весільні гості зауважать мою ерекцію322.