Версола. Книга 2. Мисливець 04M

— Я рідко сплю з клієнтами — раптом заявила подруга, немов прочитавши думки Віктора — мені вистачає і плати за масаж, хоч і замало звичайно, так що ти нічого такого про мене не думай, просто ти мені сподобався.

Хлопець подивився на жінку і помітив, що очі у неї вологі — ось-ось заплаче, а жіночі сльози це такий сильний аргумент, що протиставити йому чоловік у більшості випадків нічого не може. Визнавши такий поворот дуже зручним, мисливець вирішив трохи промацати настрій мадам.

— Слухай, Ляна, а зі мною ти б поїхала в савану…. надовго — я там майже живу, та що там говорити — не майже, а живу. Знаю, що звучить неоднозначно, але в принципі — поїхала б або ні?

Молода жінка якось відразу напружилася, але промовчала, роздивляючись обличчя чоловіка, потім зітхнула і відповіла:

— Ким? Постільною подружкою на місяць-другий, а потім назад сюди, як набридну? — знову мокрі очі і німе питання в них.

— Навіщо ж так відразу — спокійно відповів Віктор — партнером на декілька років, складемо договір, все, як годиться серед мисливців. Тут є два варіанти: або ти йдеш до мене стажистом і вчишся бити і патрати звіра — тут, відповідно, одні умови. Але, беручи до уваги твою зовнішню реакцію, зрозуміло, що возитися в кишках і крові тебе не спокушає — та і сам я, якщо чесно, слабо представляю тебе з рушницею і тесаком в руках — цей образ викликає у мене відторгнення. Тому не стану приховувати, що в першу чергу ти мені потрібна як жінка: тут все просто — я їжджу один, далеко і довго, мені нудно, самотньо і так далі — останні два роки я полював зі своїм напарником, але він чоловік. І не потрібно так загадково посміхатися — у нас з ним суто ділові стосунки, які формально кажучи, вже закінчилися із закінченням терміну двостороннього договору. Так що ось такі справи Ляна: зручності, звичайно, не ті, до яких ти звикла в селищі, але і всюдихід у мене не з дешевих, і, до речі, питання твого боргу буде вирішено набагато швидше за десять років — це я тобі можу теж гарантувати.

— Так це про твій всюдихід тут усі говорять, так? — очі вже висохли, і подруга з цікавістю розглядала сусіда по ліжку — люди говорять, що це дорога модель, це правда?

— Ти могла б і здогадатися, що у такого неординарного красеня не може бути якоїсь дешевини у володінні — тільки найкраще!

Потім трохи ще розважилися і перед сном дівчина сказала, що обдумає пропозицію, хоча звучить все досить привабливо — хлопець не став давити, повідомивши її, що завтра від'їжджає на місяць на полювання, так що час обдумати у неї є.

А в цей час в іншому часовому поясі сиділи в шинку два старих знайомих і пили кожен своє, говорячи про життя.

— Якийсь ти сумний, Волш — сталося що, або як? — навпроти нього сидів Кайл і потягував якийсь коктейль.

— Та ти і сам знаєш, напарник мій пропав — неохоче відповів той, занурений у свої думки — п'ятий місяць пішов, як поїхав в савану і пропав. Він ще тоді звав мене — говорив, що самому їхати туди неохота, але мені на той момент цей постійний конвеєр «мозки-печінка-тушка» набрид до бісиків,… мдя, а ось тепер уже шкодую, що не поїхав.