Революция 1917 года глазами современников. Том 1 (Январь-май)
- Автор: Шелохаев Валентин Валентинович
- Год: 2017
- Язык: русский
- Год: Политическая энциклопедия
- ISBN: 978-5-8243-2138-8
- Жанр: История
Электронная книга - «Революция 1917 года глазами современников. Том 1 (Январь-май)». Краткое содержание книги:
Ми, українські соціал-демократи, так само, як і инчі політично-соціальні групи, посилали на Конгрес своїх виборщиків і маємо своїх представників в Парламенті організованого українства, в Центральній Раді, як мають їх по своїх Парламентах соціалісти всіх націй. 1 через це всякі закиди нам з цього приводу ми вважаємо просто нерозумінням самої справи і характеру Укр[аїнської] Центр[альної] Ради.
Дійсно, становище українських соціал-демократів не зовсім подібне до становища соціалістів инчих Парламентів. Ми ввійшли в Раду не із метою боротись там з инчими течіями, що складають її, ми ввійшли не штовхать кудись наперед весь орган, а, навпаки, стримувать його, не дозволяти виходити поза межи тої платформи, на якій всі погодились. А погодились ми для того, щоб спільними силами об’єднано домагатись здійснення тої (і тільки тої!) Платформи.
Ми знаємо, що дальші цілі у ріжних течій не однакові; знаємо, що навіть здобуття цього єдиного пункту нашої платформи у кожної течії випливає з ріжних соціально-політичних світоглядів та ідеалів; знаємо, що, здобувши, ми зараз же з спільників можемо перевернутись на запеклих ворогів.
І все ж таки ми свідомо й твердо визнаємо, що инакше ми не можемо під сей час чинити. Для нас, соціал-демократів, життя поставило руба питання: бути чи не бути нам українськими соціал-демократами, бути нам виразниками інтересів українського робітництва чи якого инчого.
Це тягне за собою инче питання: чи одріжняється українське робітництво чим-небудь від робітництва инчих націй; чи є потреба організуватись йому в окрему партію, яка має представляти його інтереси; чи суть такі окремі інтереси?
На ці всі питання ми з досвіду і партійного життя і всенаціонального повинні з чистим сумлінням сказати: так, все це єсть. І окремі інтереси єсть, і окремі завдання, і потреба окремої організації. Ми вважаємо, що задоволення національних вимог для робітництва так само необхідно, як задоволення політичних (свобода слова, спілок, зібрань), більше того, це задоволення потрібно йому не менче, як 8-годинний робочий день. Так само, як 8-годинний робочий день дає робітникові змогу легче, краще, продуктивніше розвивати свої класові сили, так само забезпечення національних прав дає змогу теж продуктивно, економно й з успіхом розвиватись політично й соціально. І тим-то нехтувати формами розвитку пролетаріата, боротись з иайлегчими способами освіти й вислову своєї волі, це боротись ч класовим рухом робітничим, шкодити всій справі соціалізме.
Ми — не вороги свого робітництва, ми плоть од плоті його, ми — передова частина його. І через те не маємо ні права, ні охоти робити йому шкоду. Навпаки, ми ставимо собі в обов’язок всіма засобами здобути для українського пролетаріата забезпечення найлегчих, найкорисніших йому форм його матеріального й духовного розвитку.
Таким забезпеченням є, на нашу думку, такий національно-політичний устрій України, в якому права української національносте не могли би бути занедбаними. А таким устроєм є тільки автономія України
І от через що ми мусіли в сей політичний момент, коли перетворюється весь лад і здобуваються усі права, не нехтувати часовою угодою з несоціал-демократичними течіями. Ми мусіли це зробити, бо піддержку ми бачили тільки у цих течій. Вони так само, як і ми, заінтересовані в досягненню сеї спільної для нас вимоги, хоч ними керують і инчі мотиви та цілі.
Ми ввійшли в Центр[альну] Раду, як в Думу, і разом з инчими групами, які домагаються того самого, що й ми, будемо боротися за свої вимоги.
Звичайно — це ані на крихту не зміняє нашої класової, соціально-політичної позиції. Ми так само, а то ще й гостріше, будемо проводити її в життя. І перший же акт Центральної Ради, який стане всупереч з цею позицією, викличе з нашого боку відповідну відповідь, яка може вилитись навіть в форму цілковитого розриву й виходу з Ради-Парламенту. Ми ввійшли в неї для допомоги досягненню наших соціалістичних ідеалів, а не на шкоду їм. Національні досягнення для нас є тільки з а с о б и, а не ціль. Шкодити цілі ради засобів нелогічно і не корисно. Нарізно йти, разом бити.
Робітнича газета («Рабочая газета»). № 24,25 апреля 1917.
Кизеветтер А.А. УРОК