Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Стаття 836. Правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею
1. Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.
1. Порушення позичальником обов’язку повернути річ у зв’язку з закінченням строку користування річчю є правопорушенням, яке тягне звичайні для таких випадків наслідки: 1) пред’явлення позичкодавцем вимоги про повернення речі; 2) стягнення збитків, що завдані позичкодавцеві порушенням зобов’язання. Стаття 836 ЦК не виключає застосування неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК, оскільки згідно з ч. 3 ст. 827 ЦК до договору позички застосовуються положення глави 58 Цивільного кодексу.
ГЛАВА 61 ПІДРЯД
§ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПІДРЯД
Стаття 837. Договір підряду
1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.
4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2—4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
1. Із визначення договору підряду, що наводиться у ч. і ст. 837 ЦК, випливає, що відповідно до такого роду договорів може виконуватись будь-яка робота. На відміну від раніше чинного Цивільного кодексу, який містив зазначення на виконання роботи за договором підряду з певних матеріалів, ст. 837 ЦК не пов’язує сутність договору підряду з переробкою будь-яких матеріалів. У ч. 2 ст. 837 ЦК зазначається на те, що на підставі договору підряду здійснюються виготовлення, обробка, ремонт речі. Але тут же зазначається на те, що на підставі договору підряду може виконуватись й інша робота, не обов’язково така, що може бути поставлена поряд з виготовленням, обробкою, переробкою, ремонтом речі. За відсутності достатньої визначеності слід враховувати, що різновидами підряду визначається побутовий підряд (ст. 865 — 874 ЦК), будівельний підряд (ст. 875 — 886 ЦК), підряд на проектні та пошукові роботи (ст. 887 — 891 ЦК). Але різновидом підряду не визнається виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. На відносини щодо виконання таких робіт не поширюється чинність положень Цивільного кодексу про підряд, в тому числі і загальних положень про підряд (ст. 837 — 864 ЦК). Ці відносини регулюються ст. 892 — 900 ЦК та іншими спеціальними актами законодавства.
2. Спеціальний дозвіл, про який йдеться у ч. 3 ст. 837 ЦК, є ліцензією. При тлумаченні цього правила слід враховувати ч. 3 ст. 91 ЦК, яка одержання спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення окремих видів діяльності розглядає в контексті правоздатності юридичної особи. На цей час встановлений широкий перелік робіт, виконання яких на підставі договору підряду потребує отримання ліцензії (ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [119]).
Стаття 838. Генеральний підрядник і субпідрядник
1. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.
2. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов’язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.