Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі
- Автор: Левитт Стивен Дэвид, Дабнер Стивен Дж
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7279-44-
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі». Краткое содержание книги:
Що небезпечніше: вогнепальна зброя чи басейн? Що спільного між Ку-клукс-кланом і ріелторами? Що робить батьків ідеальними? Відповіді на ці та інші несподівані запитання дають у своїй книжці «Фрікономіка» американський економіст Стівен Левітт і журналіст Стівен Дабнер. Проте це не просто захопливі й оригінальні пояснення. Це серйозний економічний аналіз із масштабними статистичними даними, які автори збирали протягом багатьох років. «Фрікономіка» дає змогу поглянути на звичні речі під іншим кутом зору, а також зрозуміти, що ми часто плутаємо причину й наслідок і стаємо на ті позиції, які є для нас зручними, а не об’єктивними.
Анніка
Елеанора
Ізабель
Майя
Енслі
Елла
Кейт
Філіппа
Ава
Емма
Лара
Фібі
Ейвері
Фіона
Лінден
Квінн
Авіва
Фланнері
Міві
Софі
Клементайн
Грейс
Мері-Клер
Вейверлі
Айдан
Беннетт
Йоган
Рейган
Альдо
Картер
Кейон
Сандер
Андерсон
Купер
Ліам
Самнер
Ансель
Фіннеган
Максиміліан
Вілл
Ашер
Гарпер
МакГрегор
Беккетт
Джексон
Олівер
Вочевидь, коли батьки розмірковують над ім’ям для своєї дитини, на них впливає ціла низка різноманітних мотивів. Їм може забажатися чогось традиційного або богемного, чогось унікального або абсолютно тривіального. Було б перебільшенням припустити, що всі батьки шукають — свідомо чи несвідомо — «розумне» ім’я або ж ім’я «елітне». Але всі вони хочуть цим іменем щось сказати, хочуть дати сигнал, незалежно від того, що це за ім’я — Лузер чи Віннер, Медісон чи Ембер, Шутід чи Сандер, ДеШон чи Джейк. Каліфорнійські дані свідчать саме про те, що переважна більшість батьків використовує ім’я дитини, щоби продемонструвати свої сподівання щодо рівня успіху, якого вона має досягнути в житті. Це ім’я не матиме ані найменшого впливу на долю нащадка, але батькам принаймні буде приємно думати, що вони від самого початку зробили все, що змогли.
Епілог Два шляхи до Гарварду
Тепер, коли ми лишили позаду стільки прочитаних сторінок, підтвердилося наше початкове попередження: ця книжка справді не має «наскрізної теми».
Та якщо «Фрікономіка» й не має такої теми, то в ній існує принаймні спільна нитка, яка пронизує щоденне практичне застосування цієї книжки. Ця нитка стосується раціонального осмислення того, як люди поводяться в реальному світі. Усе, що для цього треба, — це новий і нетрадиційний спосіб спостереження, виокремлення й вимірювання. Це не надто важке завдання, воно не потребує якихось там надскладних інтелектуальних зусиль. Загалом ми просто спробували розгадати хід думок типового члена банди чи борця сумо (хоча нам довелося робити це в зворотному порядку).
Чи зможе нове мислення покращити ваше життя матеріально? Мабуть, ні. Можливо, ви встановите надійну огорожу довкола свого басейну чи спонукатимете свого агента з нерухомості до активнішої праці. Але сумарний ефект неодмінно буде складнішим, ніж ці конкретні висновки. Можливо, ви почнете скептичніше ставитися до загальноприйнятих постулатів; може, ви почнете вишукувати приховані ознаки того, що насправді все не так, як видається на перший погляд; можливо, ви розшукаєте якусь скарбницю даних і почнете просіювати їх, збалансовуючи свій розум та інтуїцію, щоби дійти до блискучої нової ідеї. Деякі з цих ідей можуть завдати вам клопоту, ви навіть можете стати непопулярним. Заява про те, що легалізація абортів спричинилася до масштабного падіння рівня злочинності, неминуче призведе до вибухової реакції з погляду моралі. Але суть полягає в тому, що мислення в стилі «Фрікономіки» просто не прямує стежинами моралі. Як ми зазначали на початку книжки: якщо мораль відображає ідеальний світ, то економіка віддзеркалює реальний.
Найімовірніший результат прочитання цієї книжки буде простим: ви почнете ставити собі багато запитань. Багато з них не дадуть анічогісінько. Зате деякі з них породять відповіді, які будуть цікавими, навіть неймовірними. Пригадайте запитання, поставлене на початку передостаннього розділу цієї книжки: чи справді батьки відіграють важливу роль у вихованні дитини?
Завдяки розглянутим даним ми вже знаємо, що батьки важать багато в одних аспектах (більшість з яких були з’ясовані ще задовго до народження дитини) і не важать абсолютно нічого в інших (особливо в тих, що є предметом надмірної турботи). Не можна звинувачувати батьків у тому, що вони намагаються щось (або хоча б що-небудь) зробити для того, щоб допомогти своїй дитині досягти успіху в житті, навіть якщо це «щось» є чимось абсолютно недоречним, чимось на зразок дати дитині «елітне» ім’я.
Але існує також і випадковий ефект, який зводить нанівець навіть найкращі зусилля батьків. Якщо ви — людина з певним життєвим досвідом, то ви, напевно, зустрічали розумних і турботливих батьків, чия дитина «не по-дитячому» з’їхала з рейок. Вам, мабуть, також траплялися й протилежні приклади, коли дитина досягала успіху всупереч лихим намірам і звичкам своїх батьків. Пригадайте на мить двох хлопців — білого та чорного, змальованих у розділі 5. Білий хлопець, який виріс у передмісті Чикаго, мав розумних, солідних, мотивованих батьків, які любили його і приділяли багато уваги освіті та стосункам у сім’ї138. Чорного хлопця з Дейтона-Біч покинула матір, лупцював батько, і у підлітковому віці з нього вже сформувався повноцінний бандит139. І ким же виросли ці двоє хлопців?