Добридень, сусіде! Сміховинки
- Автор:
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Карпати
- Жанр: Анекдоты
Электронная книга - «Добридень, сусіде! Сміховинки». Краткое содержание книги:
— Холодно? — поспівчував.— То навіщо ти розкопався?..
ПРОЗРІЛА
1587. — Вчора я зустріла свого колишнього чоловіка з товаришами.
— Ну й що?
— Ніколи не думала, що з ним можна так добре забавлятися.
БЕЗ ЗАБОБОННОСТІ
1588. — Ти сидів за святковим столом тринадцятим. І не погано почувався?
— Ні, бо я їв за двох.
НА ВСЯКИЙ ВИПАДОК
1589. Якийсь чоловік запросив на обід кількох приятелів і зібрав з передпокою всі парасолі. Жінка питає:
— Чого їх виносиш? Гадаєш, наші гості можуть їх покрасти?
— Ні, але можуть їх упізнати!
ДВА СЛОВА
1590. Два слова господарки, що гарантують гостеві гарний настрій: при зустрічі — «нарешті!», проводжаючи — «уже?!» Не дай бог переплутати!
НОВА КВАРТИРА
1591. Господар показує гостям нову квартиру. Один із гостей хвалить:
— О, як чудово вбудовано шафу!
— То не шафа, а кімната,— пояснює господар.
ПАНЧОХИ
1592. Молоде подружжя приходить на великий прийом. В дверях чоловік шепоче до жінки:
— Рубець на лівій панчосі скривився. Жінка трохи поправляє панчоху і, нахиляючись до вуха мужа, питає:
— А друга панчоха в порядку?
— Так, вона без рубця.
ЖЕРЕБ
1593. Господарка: — А де ж ваша дружина?
Гість: — Ми вдома тягнули жереб, кому з нас іти в гості.
Господарка: — І виграли ви?
Гість: — Та ні, програв.
ДОМОВИЛИСЬ
1594. У гості їдуть чоловік і жінка. Чоловік кіньми править, а дружина вказівки дає:
— Дивися там, не лайся, не пий горілки, на жінок чужих не заглядайся...
— Тпру! — осадив чоловік коней.— Поїдемо назад.
— Чому? — здивувалася жінка.
— Нічого мені в гостях робити.
ЗВИЧКА
1595. В гостях чоловік питає домогосподарку:
— Дозвольте запалити цигарку?
— Почувайте себе, як удома!
Чоловік важко зітхнув і заховав цигарку.
КУМА НЕ КУРИТЬ
1596. Прийшов кум до кума в гості, а той суєтиться, бігає, пропонує закурити. Викурили по цигарці, по другій, по третій, а господар і не думає до столу запрошувати, ще пропонує закурити. Збирається гість уже й додог му, господар каже:
— Приходьте і на ту неділю, та не самі, і куму візьміть!
— Кума не курить! — відрубав із-за порога гість.
ПРИПЕРЧЕНІ ОПОВІДАННЯЧКА
1597. Дама дзвонить до приятельки:
— Вчора в мене той Ковальський розповідав гостям такі непристойні оповіданнячка, що я змушена була попросити його з хати.
— Розумно вчинила.
— Що з того, коли решта гостей вийшла за ним, аби дослухати.
ДЕ ІВАНКО?
1598. Чоловік, жінка і п'ятирічний син переходять річку. Вода велика і сягає аж до шиї. Серед річки жінка спохопилася:
— Господи! Де наш Іванко?
— Не кричи! Я веду его за руку?
ЗБЛИЖЕННЯ
1599. В Гданську на вулиці до туриста підходить мужчина і пропонує купити бінокль.
— Але чи бінокль пристойний? В скільки разів зближує?
— То знаменитий бінокль! Він так зближує, що коли вийдете на ринок, не тільки побачите катедру в Оливі, але й почуєте органи.
ЗАТОРІВ
1600. Зустрілися двоє знайомих. Один питає:
— Де ти був, що так загорів?
— Ніде,— відповідає другий.— Просто не міг знайти вранці мило.
З'ЯСУВАЛИ
1601. — А чи народилася у вашому місті якась велика людина?
— Ні, пане, самі малі діти.
НЕПОДАЛІК
1602. — І далеко від пансіонату море?
— О, всього-на-всього десять хвилин іти, якщо ви добре бігаєте.
ВСЕ ПРОСТО
1603. Чоловік, що забажав перелітувати за містом серед природи, звертається до господаря, в якого найняв кімнату:
— Хотів би я знати, чому той старий кабан весь час намагається проникнути в мою кімнату? Прив'язався до мене, чи що?
— Та ні, просто взимку він живе в цій кімнаті,— охоче пояснив господар.
НЕВДАЛЕ ПОЛЮВАННЯ
1604. — То як полювання, вдале?
— Де там? Що можна було вбити, коли тільки я з села, а заєць мені дорогу перебіг.
РОЗУМІЮЧА ДРУЖИНА