Людина, що знайшла своє обличчя
- Автор: Бєляєв Олександр Романович
- Год: 1959
- Язык: украинский
- Год: Молодь
- Переводчик: Григорий Г. Кулинич
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Людина, що знайшла своє обличчя». Краткое содержание книги:
Престо думав і неуважно переглядав газету. Одна замітка привернула його увагу. У відділі театру і кіно повідомлялась найостанніша новина: міс Гедда Люкс виходить заміж за містера Лоренцо Марра. Лоренцо! Зірка на своєму сході, красень Лоренцо, кіноартист, який не раз грав разом з Престо. Престо — нещасливий, Лоренцо — щасливий коханець. Так було на екрані, так трапилось і в житті. Ось він, той напівбог, якому Люкс віддала свою руку і серце! Але хіба він красивіший, ніж перевтілений Престо? Тоніо поглянув у дзеркало. Так, так, Престо не менш красивий, ніж Лоренцо. Але у Лоренцо є ім’я, а Престо втратив свою славу разом із своїм обличчям…
Престо мусить побачитися з нею. Прокляття! У нього не лишилося навіть пристойного костюма. Вихідний обтріпався в тюрмі. Престо взяв перо і швидко написав телеграму Гофману:
«Вишліть десять тисяч доларів на ім’я містера Грін, готель «Імперіаль», Голлівуд. Престо».
Потім Престо попросив до телефону хазяїна готелю і сказав йому:
— Містер Грін, ви, мабуть, знаєте, що я цілком платоспроможний і тільки випадково потрапив у скрутне матеріальне становище. Завтра мене виручить мій друг Гофман. Він пришле десять тисяч доларів на ваше ім’я. Прошу взяти з цих грошей, що вам належить за моїм рахунком, а решту ви передасте мені.
Хазяїн готелю охоче згодився на цю операцію, і незабаром у кишені Престо лежали гроші, — за вирахуванням боргу, понад чотири тисячі доларів. Гофман замість десяти вислав тільки п’ять. У готелі Престо знову відкрили кредит, і обличчя лакеїв знову стали шанобливими. Антоніо купив собі новий костюм і, найнявши автомобіль, вирушив до Гедди Люкс.
— Міс Люкс, — сказав Престо, побачивши Гедду. — Я прийшов поздоровити вас. Ви знайшли свого бога?
— Так, знайшла, — відповіла вона.
— Ще раз поздоровляю вас і бажаю всіляких радощів… Я примирився з своєю долею людини, яка втратила обличчя. Ви вірите мені, вірите, що я справді Антоніо Престо, ваш давній товариш і друг?
Люкс кивнула головою.
— Так ось… у мене до вас є одне велике прохання. Я хотів би влаштувати… прощальну вечерю і запросити на неї всіх моїх колишніх друзів, їх це ні до чого не зобов’яже. Просто мені хотілося б ще раз, востаннє, побувати в їх милій компанії, а потім… потім ваш Антоніо займе те скромне місце в житті, яке йому личить.
Люкс боялася сцен і, бачачи Престо покірним, охоче прийняла його запрошення.
— Але цього мало, — вів далі Престо. — Я прошу вас забезпечити успіх моїй прощальній вечері. Ось список тих, кого я хотів би запросити. У ньому ви знайдете прізвища містера Пітча і щасливця Лоренцо Марра, Драйтон, Гренлі і Пайн, декоратора Булінга, освітлювача Моріса і декого з другорядних кіноартистів. Мені хотілось би, щоб ви взялися за цю справу. Коли ви одержите принципіальну згоду цих людей, я розішлю їм запрошення. Отже, в понеділок, о восьмій годині вечора, в круглому залі готелю «Імперіаль».
Вечір удався на славу. Прибули всі запрошені. Престо міг переконати навіть найбільш недовірливих людей, що він, хоч і в новій оболонці, а все той же давній Престо, не тільки чудовий актор, але й прекрасний режисер. А втім, нову акторську гру Престо гості оцінили тільки згодом. Зате режисерські здібності були повністю оцінені під час самої вечері, обставленої надзвичайно декоративно. Зал освітлювався ніжним рожевим світлом, а через відчинені на веранду широкі двері падало місячне світло, створюючи красивий світловий контраст. Все було заздалегідь розраховано. Невидимий оркестр грав прекрасні мелодії. На вечір було запрошено і кілька представників преси, для яких знайшлося немало матеріалу і роботи.
На почесному місці сиділи Гедда Люкс, її жених — ліворуч і містер Пітч — праворуч. Містерові Пітчу подобалась витівка Престо. Попиваючи тонке вино, містер Пітч, трошки нахиливши голову до Гедди Люкс, з усмішкою говорив:
— Хто б він не був, цей новий Престо, він непогано починає своє нове життя. Чого доброго, з нього будуть люди. І притому… — Пітч надпив з бокала, — його казкове перевтілення і фантастичний судовий процес стали для нього чудовою рекламою. Такої реклами не зробиш і за півмільйона доларів. Так, він усе-таки зробить себе. І якщо у нього справді талант колишнього Престо, то з ним, мабуть, варто повозитися.