Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Хоч стаття, що коментується, і має заголовок «Особливості договору прокату», все ж ч. 1 цієї статті іншими словами повторює ч. 1 ст. 774 ЦК, яка допускає піднайм лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина 1 ст. 791 ЦК забороняє піднайм, але ж за наявності згоди наймодавця передання предмету договору прокату в піднайм слід визнати припустимим. У договорі прокату припустимо відступити і від правила ч. 2 ст. 791 ЦК, яка виключає переважне право наймача на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем, що передбачене загальним правилом ч. 2 ст. 777 ЦК. Що стосується ч. 3 ст. 791 ЦК, то відступати від неї, покладаючи на наймача обов’язок здійснювати ремонт, хоча б поточний, не можна, оскільки це суперечило б ч. 2 ст. 787 ЦК.
§ 3. НАЙМ (ОРЕНДА) ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Стаття 792. Договір найму земельної ділянки
1. За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
2. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
1. У статті, що коментується, наводиться визначення договору найму (оренди) земельної ділянки, із якого випливає, що цей договір може бути тільки консенсуальним. Це відповідає визначенню договору оренди землі у ст. 13 Закону «Про оренду землі» [165], а також ч. 2 ст. 125 ЗК [27], яка виникнення права оренди пов’язує з державною реєстрацією договору.
2. У ч. 2 ст. 792 ЦК зазначається на те, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Таким є Закон «Про оренду землі». Не виключається поширення на відносини щодо оренди земельних ділянок ст. 93, 118, 123 (в силу відповідного зазначення у ст. 124 Земельного кодексу), а також ст. 151 Земельного кодексу. На відносини щодо оренди землі поширюється чинність підзаконних актів, прийнятих органами виконавчої влади відповідно до наданих їм повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються з урахуванням Закону «Про оренду державного і комунального майна» [68]. Застосування до відносин з приводу найму (оренди) земельних ділянок Загальних положень Цивільного кодексу (книга перша), загальних положень про найм (ст. 759 — 786 ЦК) є можливим, але переважно перед цими положеннями застосовуються відповідні спеціальні норми.
3. Як і ч. 1 ст. 792 ЦК, ст. З Закону «Про оренду землі» [165] передбачає можливість передання земельної ділянки в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
4. Орендодавці земельних ділянок визначаються у ст. 4 Закону «Про оренду землі». Ними можуть бути: 1) власники земельних ділянок — фізичні та юридичні особи (уповноважені ними особи); 2) сільські, селищні, міські ради — стосовно земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності; 3) районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим — стосовно земель, що перебувають у спільній власності територіальних громад; 4) в межах повноважень, визначених законом, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, можуть бути місцеві державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України. Це не зовсім коректно, оскільки ні Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, ні Кабінет Міністрів України не мають статусу юридичних осіб, а тому вони не можуть бути учасниками цивільних відносин. Але в умовах невисокого рівня юридичної техніки не виключається кваліфікація відповідних договорів як укладених від імені держави чи Автономної Республіки Крим, цивільна правоздатність яких визнається ст. 167, 168 ЦК.
5. Орендарями земельних ділянок можуть бути фізичні і юридичні особи, в тому числі іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні організації та об’єднання, місцеві державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, сільські, селищні, міські ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Визнається право іноземних держав бути орендарями земельних ділянок в Україні.